Закрите суспільство

Закрите суспільство — суспільство, в основі якого є не буття людини як найбільшої цінності, а організоване пригнічення її життєвості і природності, знеособлення й збайдужіння особистості. На думку К. Поппера, закрите суспільство — це магічне, племінне чи колективістське суспільство, яке утримує в собі тотальну загрозу людському існуванню на Землі, небезпеку його самознищення. Показовим для закритого суспільства є: антигуманізм, автаркія, віра в існування магічних табу, культивація племінного духу; тотальність, яка ігнорує особу, робить її рабом колективу; «органічний» характер, спричинений відсутністю в ньому соціальної напруги, що означає певний ступінь ідентифікації людини із суспільним цілим, підпорядковуванням її суспільству. А. Бергсон протиставляв закрите суспільство із властивими йому «статичними мораллю і релігією» відкритому суспільству з відповідними «динамічними мораллю і релігією». Закрите суспільство, на думку К. Поппера, тупикова лінія цивілізації, тоді як відкрите суспільство — подальша еволюція людства. Закрите суспільство є продуктом такої культурно-історичної і екзистенціальної ситуації, що відображена була в нашій країні командно-адміністративною сталінською моделлю державного ладу, яка не стала «вищою сходинкою в порівнянні із західними країнами», тому що була спрямована на підкорення своєму контролю всього суспільного життя, порушення прав і свобод людини.

Закрите суспільство в найзагальнішому розумінні — це: монополізація влади в одних руках, одно-партійність політичної системи, контроль партійно-державною елітою економічної сфери життя, монополія на інформацію; поліцейський терор, мілітаризація суспільства; відсутність мобільності, жорстка структурованість і консолідованість суспільства на основі масової міфології; культ жорсткої централізованої влади, одержавлення (етатизація) з відчуженим світом культури. У політичній сфері закритість суспільства означає: ліквідацію інститутів публічної влади і реальної виборності; самозамикання апарату на самому собі й відірваність від потреб народу; партократизацію соціальних зв’язків; вождизм і кастову стратифікацію суспільства; бюрократизацію суспільного життя, протекціонізм, корупцію, відчуження особи від влади і політики; зміцнення антигромадянської всепоглинаючої держави — «Левіафана».

В ідеологічній сфері закрите суспільство — це: культивація ідеологічних міфів, поширення офіційної догматики; некритичність, ортодоксальність мислення; систематичне «промивання мозку», пропаганда пріоритету класових чи національних інтересів над загальнолюдськими; тотальна ідеологізація суспільства, перетворення ідеології в квазіідеологію; чорно-біле бачення світу, месіанський погляд на дійсність; примітивний колективізм, стереотипізація способу життя; громадянська незахищеність населення, розрив політики і моралі; покарання інакомислення, нагнітання атмосфери раболіпства, духовна пригніченість особи з підкоренням її інтересам суспільства. Усе це призводить до того, що державні інститути набувають самодостатнього характеру, не залишаючи автономії ні для громадянського суспільства, ні для особистості; до відмови від ідеї самоврядування, сакралізації влади аж до культу особи; зрощення партійного і державного апарату, заперечення всіх інших партій і об’єднань, неправової суті держави. Характерними рисами закритого суспільства в економічній сфері є тотальна централізація в усіх сферах життя, адміністративно-командні методи і стиль управління, екстенсивно-затратний господарський і політичний механізм функціонування економіки, егалітаризм, придушення ініціативи і діловитості, відторгнення засобів виробництва від виробників.

Закрите суспільство породжує критичну ситуацію в системі міжнародних відносин, гальмує створення нового світового порядку на основі філософії виживання, спрямовує свою діяльність на необмежену владу в політиці, економіці, соціальній, духовній сфері. Тоталітарні диктатури передбачають повне панування, необмежене ні законами, ні межами функцій уряду. Отже, причини краху закритого суспільства завжди криються в ньому самому, в його обмежених можливостях.