Ідеолого-політичні стереотипи

Ідеолого-політичні стереотипи — шаблони, схеми суспільної свідомості, на основі яких людина визначає пріоритети мислення і діяльності. Якщо ці шаблони, схеми стають застарілими й суперечать новим реаліям практики, то їх необхідно оновлювати чи докорінно змінювати. З іншого боку, ідеолого-політичні стереотипи забезпечують високу усталеність у сприйнятті, осмисленні реальності, що дозволяє людині швидко включатися в практичну діяльність за існуючими кліше, схемами мислення і дій. Але якщо ця усталеність не визнає велінь часу, то вона може стримувати розвиток людини і суспільства, і в перехідні періоди, коли постає проблема докорінних змін у способах мислення і життя суспільства, соціальних груп, індивідів, постає питання про прискорення змін в ідеолого-політичних стереотипах, часткову їх заміну.

Ідеолого-політичні стереотипи є складовою системи соціальних (суспільних) стереотипів, що виступає своєрідною програмою, яка визначає відтворення соціальних систем і структур суспільства у досить жорстко визначеному напрямку. Тому стереотип завжди скерований на повторення вже відомого, забезпечує ефективність дій тільки в подібній до попередніх умов ситуації. В цьому сила і слабкість стереотипу. Безумовно, він є результат минулого суспільного розвитку, але він звернений до сьогодення і майбутнього, оскільки готує особу, соціальну групу, суспільство до мислення і дій, хоч і в умовах, які існували. В стереотипі відображено те загальне, що повторюється в життєдіяльності особи і суспільства, умовні і безумовні соціальні рефлекси, те, що ми звемо традицією, самозбереженням, самоорганізацією і т. д. і що діє на рівнях соціальної підсвідомості та свідомості.

Вся система соціальних стереотипів має під собою усталену суспільну основу і тому нові стереотипи можуть виникнути і утвердитись лише на базі змін існуючих схем суспільної свідомості і поведінки. Чим довше існував певний стереотип, який постійно підтверджувався практикою, тим більше зусиль і часу буде потрібно для його руйнування або зміни, коли він застаріє. Це стосується як усіх відомих стереотипів панування і підкорення, співіснування в сім’ї, колективі, суспільстві, групових стереотипів дій на боці більшості, стереотипів мислення й поведінки в тоталітарному і демократичному суспільствах, так і стереотипів, які з’явились як результат самостійного конструювання особою, групою, партією і не набули характеру загальнозначущих (манера поведінки, реакції на відомі соціальні подразники, наприклад звинувачення політичного плану і т. д.).

Соціальний стереотип може перетворитись у традицію, норму життя (навіть в юридичну норму) — і тоді він «живе» в новому регулятиві суспільної думки й поведінки людей. Згодом на зміну йому прийдуть нові стереотипи. Рушійною силою змін у світі стереотипів виступають протиріччя між суспільними, груповими та індивідуальними стереотипами.