Імідж політичний

Імідж політичний (від англ. image) — образ (найчастіше політика, політичного лідера), що цілеспрямовано формується й покликаний справити емоційно-психологічний вплив на певних осіб з метою популяризації, політичної реклами і т. ін. Оскільки політик існує не тільки в рамках політичного поля, а й у рамках поля комунікативного, значну роль у його житті відіграє символічний світ, сформований масовими комунікаціями. Населення формує своє уявлення про політика не на підставі безпосередніх контактів, як при звичайному знайомстві, а на основі його символічних уявлень у межах суспільних комунікацій. Такі символічні, знакові уявлення і є іміджем політичним. Імідж акторів відіграє суттєву роль у шоу-бізнесі, відповідно імідж політика є важливою складовою, котра визначає всю його політичну кар’єру.

Політик, як правило, виступає в ролі символу, що значно полегшує вироблення реакції на його поведінку в населення, оскільки відпадає потреба кожного разу по-новому дешифрувати ті чи ті його дії. Політики більш передбачувані, а тому й зрозуміліші для населення. При цьому імідж президента відрізняється від іміджу депутата, імідж міністра — від іміджу мера. Імідж політичний — це своєрідне уявлення населення про ідеальне втілення тієї чи іншої соціальної ролі. Імідж політика включає різнорідні характеристики: особистісні якості (рішучість, певна агресивність, привабливість, зовнішній вигляд); організаторські, управлінські здібності (компетентність, вміння вести полеміку, участь у процесах прийняття рішень); характеристики, що зближують лідера з електоратом (пересічне походження, простота) і т. ін. Імідж політика витворюється з реально властивих певній особі характеристик. При цьому спеціалісти (іміджмейкери) відбирають з наявного набору ті характеристики, котрі краще будуть впливати як на населення в цілому, так і на конкретні соціальні групи. Образ політика, таким чином, свідомо збагачується тими характеристиками, які потрібні для посилення значущості особи, але представлені лише потенційно. Формування іміджу політичного спирається не тільки на політичні реалії, а й на ті, що постійно супроводжують їх (сім’я, діти, тварини, хобі, минуле і т. ін.).

У цілому імідж політичний є позитивним явищем, оскільки він наближає політика до свого електорату, змушує його враховувати настрої населення, підтримувати з ним постійний зв’язок. В українській політиці різні її періоди вимагали різних іміджевих характеристик. Так, за короткий період незалежного існування України імідж політичний «дисидента», «розвінчувача» поступово змінився на імідж «будівничого».

Див. також Інженерія виборча, Лідерство політичне.