Іноземці

Іноземці — особи, які перебувають на території певної держави, не маючи її громадянства. У країні перебування іноземцям надаються: національний режим, режим найбільшого сприяння чи спеціальний режим (для передбаченої законами або міжнародними угодами категорії іноземних громадян). Спеціальний режим надається здебільшого іноземцям — главам і працівникам дипломатичних і консульських представництв, іншим особам, які користуються відповідними привілеями та імунітетами.

Правовий статус іноземців на території України визначається її Конституцією, Законом України «Про правовий статус іноземців» (1994). За цим актом іноземцями визнаються особи, які мають громадянство іноземних держав і не є громадянами України, та особи без громадянства — ті, котрі не належать до громадянства будь-якої держави. Іноземці можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну для постійного проживання або з метою працевлаштування — на певний період, а також тимчасово перебувати на її території. В Україні іноземці мають такі самі права та свободи і відповідно такі ж обов’язки, як і громадяни України, за винятком політичних та окремих економічних і культурних прав, свобод і обов’язків, передбачених Конституцією, законами України та міжнародними договорами, тобто користуються, як правило, національним режимом. Іноземці в Україні рівні перед законом незалежно від походження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду й характеру занять та інших обставин. Відповідно до Закону «Про правовий статус іноземців» вони мають права: на інвестиційну та підприємницьку діяльність, на працю, відпочинок, освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, на житло, майнові та особисті немайнові права, право на користування досягненнями культури, на участь у об’єднаннях громадян, свободу совісті, пересування на території України й вибір місця проживання тощо.

Якщо іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянами України, Кабінет Міністрів України може прийняти відповідне рішення стосовно порядку здійснення прав і свобод громадянами цієї держави на території України.

Для захисту своїх прав і свобод іноземці можуть звертатися до суду та інших державних органів. У судочинстві вони як учасники процесу користуються такими ж процесуальними правами, що й громадяни України.

Іноземці не можуть обиратися і бути обраними до органів державної влади та місцевого самоврядування, брати участь у референдумах. На них не поширюється загальний військовий обов’язок, вони не проходять військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України. Законом регулюються питання в’їзду в Україну іноземців та їх виїзду. Встановлено, зокрема, що іноземці можуть в’їжджати в Україну за дійсними національними паспортами або документами, які їх замінюють. Вони мають отримати у встановленому порядку в’їзну візу, якщо інше не передбачено законодавством України.

Здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні. Іноземці зобов’язані поважати Конституцію й закони України та дотримуватись їх, шанувати традиції та звичаї українського народу. За порушення іноземцями встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання або за недійсними документами, недотримання порядку реєстрації або пересування, вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, порушення правил транзитного проїзду через територію України, до них застосовуються заходи, передбачені законодавством України.

Слід зазначити, що правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні не цілком тотожний. Для останніх порівняно з іноземними громадянами існують деякі обмеження. Є певні відмінності щодо правил поведінки та пересування вказаних категорій осіб по території України.