Інфократія

Інфократія (від лат. informatio — пояснення, виклад) — влада володарів інформації, їх помітна роль у житті сучасного суспільства. Поняття інфократії знайшло значне поширення в західній політологічній літературі 70—90-х pp. (О. Тоффлер, Б. Ланв’є, Е. Сміт, Д. Плевник, У. Дж. Мартін), присвяченій проблемі становлення «інформаційного суспільства», «інформаційної економіки», «геополітичної інформації» тощо. Бурхливий розвиток електронних засобів комунікації, інформатики, телематики, створення глобальної інформаційної мережі, яка перетворилась на «становий хребет сучасної цивілізації» (Е. Сміт), зумовили різке збільшення працівників галузі збирання, обробки і поширення інформаційних знань. Особливе місце серед них належить володарям інформаційних агентств і мереж, комп’ютерних банків даних, які перетворилися на інфократію, як одну з панівних політичних еліт. Її діяльність позначена тими суперечливими тенденціями, які притаманні процесу інформатизації суспільного життя. З одного боку, інформація, знання дедалі більше відіграють роль «світового» фактора економіки, культури, вирішального чинника трансформування життя людських спільнот, перебудови самого контексту відносин між індивідами і цілими народами. Діяльністю працівників інформаційного сектора суспільства формується «глобальна інформаційна культура», збагачуються можливості обміну і поширення знань і досягнень світової культури. Значно зростає вплив інформаційних технологій і знань на функціонування держави і на механізм прийняття і реалізації політичних рішень.

З іншого боку, виникають нові види відчуження людини, духовного споживацтва, додаткові можливості маніпулювання свідомістю людей та їх поведінкою. Однією із серйозних політичних проблем стало з’ясування меж «втручання» засобів масової інформації в приватне життя особи, загроз нового «тоталітарного і централізованого» контролю над людиною, що може бути використано в диктаторських цілях.

Інфократична еліта, яка використовує інтелектуальну властивість як товар, породжує жорстку конкуренцію в боротьбі за контроль над знаннями, інформацією, інтелектуальними ресурсами («інфовійни»). Щільно переплітаючись з політикою, інфократія здійснює ідеологічно визначений інформаційний тиск на масову свідомість, політичну гетеросугестію. Тенденційно подана політична інформація широко використовується як засіб усунення політичного опонента, його дискредитації.

Характерна особливість сучасної інфосфери — надлишок різноманітних даних, що посилює проблему їх використання, в т. ч. у політиці для вироблення адекватного, оперативного і ефективного рішення. Внаслідок цього особливого значення набуває діяльність спеціалістів з відбору, оцінки й інтерпретації одержаної інформації, що також об’єктивно посилює можливості інфократичного впливу на перебіг політичних подій. Протидією цьому служать децентралізація інформаційної мережі, подолання монополії на інформацію, створення альтернативних інформаційних джерел, посилення контролю громадськості над діяльністю засобів мас-медіа.

Створюючи власну інформаційну і комунікаційну інфраструктуру, Україна має враховувати як здобутки світової практики «інформаційного суспільства», так і її проблеми, суперечності і парадокси.

Див. також Вплив політичний, Засоби масової інформації, Інформація, Оруеллізм.