Кабінет Міністрів України

Кабінет Міністрів України (КМ України) — назва уряду України, який за ст. 113 Конституції України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. КМ України — колегіальний орган, до складу якого входять Прем’єр-міністр України, перший віце-прем’єр-міністр, три віце-прем’єр-міністри, міністри. До 1991 р. існувала Рада Міністрів, яка за Конституцією УРСР 1978 р. була найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади в УРСР, а з проголошенням незалежності України — найвищим органом державного управління. У 1992 р. із запровадженням інституту президентства КМ України було визначено як орган державної виконавчої влади країни. КМ України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний ВР України у межах, визначених Конституцією. Працює відповідно до Програми діяльності КМ України, схваленої ВР України, керуючись Конституцією і законами України, актами Президента України. Правовий статус КМ визначено Конституцією та законами України. Прем’єр-міністра України призначає Президент України за згодою більш ніж половини від конституційного складу ВР України. Інші члени КМ призначаються Президентом за поданням Прем’єр-міністра. Члени КМ України призначаються на посади на строк, який не може перевищувати строку повноважень Президента України, тобто 5 років. Уряд складає повноваження перед новообраним Президентом України. Крім того, повноваження членів КМ можуть бути припинені рішенням Президента України. Прем’єр-міністр України, інші члени КМ мають право заявити Президентові України про свою відставку. Відставка Прем’єр-міністра України має наслідком відставку всього складу КМ України. У разі прийняття ВР України (згідно зі ст. 87 Конституції) резолюції недовіри КМ України більшістю від конституційного складу парламенту КМ зобов’язаний піти у відставку. КМ України, відставку якого прийнято Президентом України, за дорученням глави держави продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого КМ України, але не довше ніж 60 днів. Члени КМ України не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, наприклад з роботою народного депутата України, крім викладацької, наукової і творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Зміст та обсяг компетенції КМ України визначаються його статусом як вищого органу у системі органів виконавчої влади. Завданнями КМ є забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України. КМ вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, обороноздатності і національної безпеки країни, громадського порядку, боротьби зі злочинністю. Важливими функціями КМ є розробка і здійснення загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України, забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності, здійснення управління об’єктами державної власності відповідно до закону. КМ повинен забезпечувати розробку проекту Закону про Державний бюджет України і виконання затвердженого ВР України Державного бюджету України, а також подавати ВР звіт про його виконання. КМ України забезпечує проведення: фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи. Важливими є повноваження КМ щодо спрямування і координації роботи міністерств та інших органів виконавчої влади. Він виконує також інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України. В межах своєї компетенції КМ України видає акти — постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання. Постанови КМ містять найважливіші рішення, які мають нормативно-правовий характер. З питань індивідуального характеру рішення оформляються розпорядженнями КМ України. Акти КМ підписує Прем’єр-міністр України; вони набувають чинності з дня їх підписання, якщо інше не зазначено в самих актах. Нормативно-правові акти КМ України підлягають реєстрації у порядку, встановленому законом.