Кампанелла Томмазо

Кампанелла Томмазо (до постригу у 1582 р. в ченці — Джованні Доменіко; 1568—1639) — італійський філософ і політичний мислитель, один з перших теоретиків утопічного соціалізму. Народився у бідній сім’ї шевця, займався самоосвітою. Брав участь у національно-визвольному русі в Калабрії.

Переслідувався інквізицією за єретичні погляди. За участь у підготовці повстання 1598 р. був засуджений до довічного ув’язнення й підданий тортурам. 1629 p., на прохання папи Урбана VIII, звільнений.

Щоб уникнути нового арешту, 1634 р. втік до Франції. Автор багатьох праць з філософії, теології, політики, астрономії, астрології, медицини. Соціально-політичні погляди Кампанелли відображені в його трактатах «Монархія Месії» і «Про найліпшу державу», але найсистемніше — в найвідомішому творі «Місто Сонця» (1602, опубл. 1623). Ідеї утопічного соціалізму Кампанелла виклав під виглядом опису порядків на уявному острові Тапробана.

У Місті Сонця не існує приватної власності, а також сім’ї та шлюбу; немає рабства. У виробництві, яке має ремісничий характер і здійснюється групами (5—10 осіб), обов’язковий робочий день триває 4 години. Усі громадяни займаються науками та сезонними сільськогосподарськими роботами, що, на думку Кампанелли, має усунути відмінності між розумовою й фізичною працею та між умовами міського й сільського життя. Потреби громадян прості, примітивізовані і строго контролюються, задовольняються шляхом розподілу продукції.

Державний устрій у Місті Сонця поєднує авторитарні (керує державою одноособово правитель з трьома помічниками — Силою, Мудрістю, Любов’ю) і демократичні (Велика рада всіх громадян, Мала рада як представницький орган тощо) риси.