Кваліфікована більшість

Кваліфікована більшість — 1) у широкому значенні — більшість у 3/5, 2/3 або 3/4 голосів від присутніх на засіданні або від загального (конституційного) складу державного чи громадського органу, зборів, з’їзду, сесії депутатів представницького органу; 2) у вузькому значенні — офіційно встановлена при голосуванні перевага голосів, необхідна для прийняття державним органом рішення з важливих питань.

Зазвичай для прийняття рішення парламентом потрібна проста більшість голосів від загальної кількості поданих голосів або від загальної кількості депутатів. У спеціально встановлених законом випадках при голосуванні членів парламенту застосовується кваліфікована більшість. У деяких парламентах рішення завжди ухвалюються простою більшістю і кваліфікованою більшістю не передбачена (наприклад, у Великій Британії). В Ізраїлі рішення ухвалюються більшістю від присутніх членів парламенту (кнесету).

В Україні, відповідно до ст. 91 Конституції, Верховна Рада ухвалює закони, постанови та інші акти простою більшістю від її конституційного складу, тобто половиною плюс один голос (226 голосів), крім спеціально передбачених Основним Законом випадків, коли застосовується кваліфікована більшість. Конституція України в більшості випадків встановила кваліфіковану більшість у 2/3 від конституційного складу ВР (300 голосів). Такими випадками є, зокрема: 1) Внесення змін і доповнень до Конституції України. Особливий порядок та застосування кваліфікованої більшості при внесенні змін до Конституції зумовлюється тим, що вона є Основним Законом держави. Так, зміни до Конституції відповідно до ст. 155 повинні бути схвалені двічі поспіль на різних сесіях: спочатку більшістю від конституційного складу Верховної Ради (попереднє схвалення), потім кваліфікованою більшістю у 2/3 голосів (остаточне схвалення). Зміни до розділів «Загальні засади», «Вибори. Референдум» і «Внесення змін до Конституції України» можуть бути внесені лише за пропозицією Президента або кваліфікованої більшості від конституційного складу Верховної Ради. Крім того, вони мають бути прийняті кваліфікованою більшістю Верховної Ради України та затверджені всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України (ст. 156 Конституції).

2) Подолання вето Президента України при повторному розгляді парламентом поверненого ним законопроекту. Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України кваліфікованою більшістю, Президент зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом 10 днів (ст. 94).

3) Прийняття Верховною Радою України великого Державного Герба України та Державного Гімну України (ст. 20).

4) У разі прийняття Верховною Радою України рішення щодо звинувачення Президента України у скоєнні ним державної зради або іншого злочину необхідна кваліфікована більшість у 3/4 від конституційного складу Верховної Ради України (ст. 111).

Верховна Рада України є повноважною лише за умови обрання 2/3 її конституційного складу (300 чол.), оскільки лише в такому складі вона може приймати всі рішення, включаючи поправки до Конституції, для ухвалення яких потрібна кваліфікована більшість. Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації в разі, якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили 2/3 депутатів від складу відповідної ради (ст. 118).

У законодавчих органах багатьох країн кваліфікована більшість застосовується і в інших випадках: при прийнятті рішення щодо проведення закритого засідання парламенту (2/3 присутніх депутатів у ФРН); при подоланні вето верхньої палати парламенту при повторному розгляді законопроекту нижньою палатою (у більшості двопалатних парламентів); у разі делегування законодавчих повноважень виконавчій владі (наприклад, у Данії для ухвалення такого рішення необхідна згода 5/6 складу парламенту); висування парламентом кандидатури на пост президента (2/3 парламенту в Єгипті); голосування за кандидатуру президента в парламенті (2/3 голосів у Албанії, Словаччині, Туреччині, Чехії тощо).