Колабораціоністи (франц. collaborationistes, похідне від collaboration — співробітництво) — зрадники своєї батьківщини, які співробітничали під час Другої світової війни (1939—1945) з фашистами в окупованих гітлерівською Німеччиною країнах Зх. Європи. Термін уперше з’явився 1940 р. у Франції, частина правлячих кіл якої (режим «Віші» на чолі з Петеном-Лавалем) відмовилась від опору німецько-фашистським агресорам і стала на шлях співробітництва з ними. Ім’я деяких колабораціоністів стало називним для позначення зрадників свого народу (наприклад, В. Квіслінг у Норвегії). У сучасній літературній мові термін «колабораціоністи» в абстрактному значенні — «колабораціонізм» — часто вживається як синонім зрадництва, співробітництва з ворогом. |