Комунізм

Комунізм (від лат. communis — спільний, загальний) — політична ідеологія, що припускає устрій суспільства на основі принципів колективізму, соціальної рівності та соціальної справедливості. Провідними теоретиками комунізму були К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін та ін. Стрижнем марксистської концепції комунізму виступає вчення про класову боротьбу, орієнтація на переважно насильницьку реалізацію класових цілей. Розкриваючи зміст і форми класової боротьби пролетаріату, Маркс і Енгельс визначили її основну мету: встановлення диктатури пролетаріату, яка є антиподом диктатури експлуататорських класів і яка приводить до побудови безкласового суспільства та створює передумови для відмирання держави. Аналіз суспільного становища класів, верств, соціальних груп у марксизмі є вихідним пунктом для розуміння політичної поведінки мас, окремих лідерів, їхніх інтересів.

У зв’язку зі складністю даного суспільного явища виділяють такі значення цієї категорії: 1) суспільно-економічна формація, що у результаті пролетарської революції замінює капіталізм, розв’язуючи його протиріччя на основі суспільної власності на засоби виробництва і перетворення праці із сили, що поневолює людину, в засіб її розвитку; 2) вища форма розвитку соціалізму як першої стадії процесу переходу від капіталізму до комунізму; 3) комуністична ідеологія, що претендує на наукове обґрунтування неминучості і форм переходу від капіталізму до комунізму; 4) загальний термін, що позначає ідеології утопічного характеру, в яких, згідно із вченням наукового комунізму, ставиться мета досягнення подібного суспільства, але пропонуються заходи з позицій комуністичної теорії, що в принципі не можуть бути реалізованими.

Спроби по втіленню теорії комунізму були початі в Росії та інших країнах т. зв. «соціалістичного табору». Однак цей соціальний експеримент не приніс очікуваних результатів.