Конституційне провадження

Конституційне провадження — юридично визначений порядок діяльності спеціалізованих судових і квазісудових органів у здійсненні конституційної юрисдикції. В Україні конституційне провадження регламентується Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» (1996) і Регламентом Конституційного Суду України.

Ключове значення має порядок звернення до Конституційного Суду України з метою спричинити конституційне провадження. Формами такого звернення є конституційне подання і конституційне звернення.

Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду України у визначеній законом формі про визнання неконституційним правового акта певного органу влади (коло цих органів встановлене) і необхідність офіційного тлумачення Конституції України й законів України. Актами, які можуть бути предметом розгляду щодо відповідності Конституції України, є закони та інші правові акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України і правові акти Верховної Ради АР Крим. Конституційними поданнями є також звернення до Конституційного Суду України про визнання конституційними чинних міжнародних договорів України і тих, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість. Такий же характер мають звернення про додержання конституціної процедури розслідування й розгляду Верховною Радою України справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, про порушення Верховною Радою АР Крим Конституції України або законів України, а також про відповідність вимогам певних статей Конституції України законопроекту про внесення до неї змін.

Суб’єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційного Суду України щодо неконституційності правових актів зазначених органів влади є Президент України, не менш як 45 народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада АР Крим. Суб’єктами такого ж права щодо ініціювання офіційного тлумачення є Президент України, не менш як 45 народних депутатів України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада АР Крим та органи місцевого самоврядування. Підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України і законів України визнана практична необхідність у з’ясуванні або роз’ясненні, офіційній інтерпретації їх положень.

Суб’єктом відповідного права щодо визнання конституційності міжнародних договорів є Президент України і Кабінет Міністрів України. В інших випадках суб’єктом права на конституційне подання, згідно із законом, є Верховна Рада України.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду України у відповідній формі про необхідність офіційного тлумачення Конституції України і законів України, метою якого є забезпечення реалізації або захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи. Суб’єктами права на конституційне звернення є громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та юридичні особи. Підставою для конституційного звернення є неоднозначне застосування положень Конституції України або законів України судами, іншими органами державної влади, якщо уповноважений суб’єкт права вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод.

За результатами розгляду справ щодо конституційності правових актів органів влади і щодо офіційного тлумачення Конституційного Суд України приймає рішення, а у справах з решти питань — дає висновки. Рішення й висновки Конституційного Суду України обов’язкові для виконання.