|
Конституційні інститути — сукупність конституційних норм, які регулюють сферу однорідних і взаємопов’язаних відносин. До конституційних інститутів належать: основи конституційного ладу; права, свободи та обов’язки людини і громадянина; форми безпосередньої демократії (вибори, референдуми); інститути органів державної влади та місцевого самоврядування тощо. Норми Конституції України, які закріплюють права, свободи та обов’язки людини і громадянина, утворюють пріоритетний конституційний інститут. Вони визначають місце людини в суспільстві, фіксують засади її правового становища, формують умови, необхідні для участі в управлінні державними справами і для вільного розвитку особистості кожної людини. Поміж основних конституційних інститутів — вибори й референдум як форми безпосередньої демократії. Норми цього інституту виборів визначають, зокрема, що вибори до органів державної влади і місцевого самоврядування — вільні й відбуваються на основі загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Конституційні норми разом з відповідними нормами інших галузей права можуть утворювати міжгалузеві самостійні конституційні інститути (наприклад, право власності, право на соціальне забезпечення та ін.). Підставами для об’єднання норм у конституційні інститути є спільність внутрішнього змісту відносин, регульованих певною групою конституційних норм.
|
|
