Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні

Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні — основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина, встановлені та гарантовані Конституцією України. Є засобом забезпечення всебічного розвитку особи, задоволення її інтересів і потреб. Виражають об’єктивні можливості члена суспільства володіти, користуватись і розпоряджатися певними соціальними благами, а також набувати й захищати їх. Обов’язки людини і громадянина — це соціальні вимоги держави до людини і громадянина. Обов’язки поширюються на громадян держави, що проживають на її території та за її межами, і на всіх інших осіб, що постійно проживають у цій державі. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина, закріплені в Конституції України 1996 p., базуються на концепції прав людини, визначеній у міжнародно-правових документах: Загальній декларації прав людини 1948 p., Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права (обидва — 1966 p.), Європейській конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р. і Протоколах до неї (№ 1, 2, 4, 7, 11) та ін., які встановлюють загальноправові стандарти прав і свобод людини.

В Конституції України 1996 р. закріплені як загальнолюдські права і свободи, так і права, якими володіють лише громадяни України. У більшості статей розділу II права і свободи адресуються кожній людині, а в деяких визнаються лише за українськими громадянами. Це повністю узгоджується із законодавчою практикою міжнародного співтовариства.

Відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права, невід’ємні права і свободи кожної людини повинні поважатися будь-якою державою незалежно від наявності чи відсутності в особи статусу громадянина цієї держави. Ця ідея втілена у ст. 26 Основного Закону України, відповідно до якої іноземці та особи без громадянства мають такі самі права, свободи та обов’язки, як і українські громадяни, за винятками, встановленими Конституцією, законами і міжнародними договорами України. Водночас, як і будь-яка держава, Україна, захищаючи свій суверенітет і незалежність, ставлячи за мету створення гідних умов життя для своїх громадян, встановлює для них особливі права і свободи та забезпечує їх здійснення. Комплекс закріплених у розділі II прав, свобод та обов’язків людини і громадянина становить певну систему, складовими якої є: громадянські, політичні, економічні, соціальні, культурні й екологічні права, свободи та обов’язки. У системі конституційних прав і свобод пріоритетними є громадянські (особисті) права та свободи людини і громадянина.

Громадянські права і свободи особи визнаються природними і невідчужуваними. Вони притаманні кожній людині від народження і забезпечують її всебічний розвиток. Основними серед них є: невід’ємне право на життя (ст. 27), на повагу до її гідності (ст. 28), на свободу та особисту недоторканність (ст. 29), на недоторканність житла (ст. 30), на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31), на громадянство та його зміну (ст. 25), на невтручання в особисте і сімейне життя (ст. 32). Політичні права і свободи реалізуються у сфері політичних відносин. На відміну від громадянських, політичними правами і свободами користуються лише громадяни України. Ця група прав і свобод охоплює: право на свободу об’єднання в політичні партії та громадські організації (ст. 36), на участь в управлінні державними справами, на участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ст. 38, 69, 70), на мирні зібрання, проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (ст. 39) та ін.

Економічні, соціальні, культурні та екологічні права і свободи включають: право приватної власності (ст. 41), на підприємницьку діяльність, не заборонену законом (ст. 42), на працю (ст. 43), на страйк (ст. 44), на відпочинок (ст. 45), на достатній життєвий рівень (ст. 48), на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49), на соціальний захист (ст. 46), на освіту (ст. 53), на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 54), на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50), на рівні права у шлюбі й сім’ї (ст. 51) та ін.

До конституційних обов’язків людини і громадянина України належать обов’язки: не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66), сплачувати податки і збори в порядку й розмірах, установлених законом (ст. 67), неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68), обов’язок батьків утримувати неповнолітніх дітей та обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків (ст. 51). Зазначені обов’язки покладаються на кожного, хто перебуває на території України. Конституційним обов’язком, що покладається лише на громадян України, є захист Вітчизни, суверенітету й територіальної цілісності України, шанування її державних символів (ст. 17, 65). Конституційні права та свободи людини і громадянина в Україні забезпечуються за допомогою встановлених законодавством гарантій.