Континуїтет держави — принцип, за яким держава як суб’єкт міжнародного права, незважаючи на зміни, пов’язані, з її урядом, назвою чи конституційним устроєм, залишається тим самим суб’єктом міжнародного права. Іншими словами, континуїтет держави має на меті продовження існування держави як суб’єкта міжнародного права та збереження її ідентичності. Цим континуїтет держави відрізняється від правонаступництва держави у міжнародному праві, за якого замість держави-попередниці виникає новий суб’єкт міжнародного права — держава-правонаступниця. Питання щодо континуїтету держави набуває важливості, зокрема, тоді, коли відбуваються зміни, пов’язані з офіційною назвою держави чи її територією в результаті цесії (відступлення прав), анексії або об’єднання з іншою державою. Офіційна назва держави або зміна цієї назви не обов’язково впливають на міжнародну правосуб’єктність даної держави, а концепція континуїтету держави не завжди послідовно застосовується в міжнародній практиці. Сербія залишалася суб’єктом міжнародного права й після Першої світової війни, коли вона називалася Королівством Сербів, Хорватів і Словенців, а також пізніше як Югославія. Щодо України, то скасування назви «Українська Радянська Соціалістична Республіка», а також конституційні зміни, що сталися після розпаду СРСР 1991 p., не вплинули на її міжнародну правосуб’єктність. |