Корупція

Корупція (від лат. corruptio — підкуп) — загальна назва злочинів, що полягають у використанні державними посадовими особами, політичними і громадськими діячами своїх службових прав з метою особистого збагачення на шкоду державі і суспільству. Найтиповішими проявами корупції є хабарництво за законне й незаконне надання благ і різного роду переваг, підкуп чиновників і громадсько-політичних діячів, протекціонізм у формі висунення працівників за ознаками особистої відданості, родинних зв’язків, земляцтва тощо. Залежно від соціально-економічних умов поняття корупції мало різний зміст. В умовах перетворення управління державою на монополію певних прошарків бюрократії корупція набуває особливо значного поширення і перетворюється на фактор соціального розкладу. Корупція має місце в умовах будь-якого державного устрою, в якому існує апологетика держави і бюрократичного апарату, який від імені держави здійснює владні функції. Коріння значного поширення корупції в українському суспільстві сягає тих часів, коли ще до 80-х pp. внаслідок виходу державної бюрократії з-під громадського контролю вона стала однією з головних умов соціального розшарування суспільства, деградації економічного і політичного життя, занепаду суспільної моралі. Лібералізація економічного життя, рух до ринкової економіки, виникнення змішаних підприємств та інших форм приватної підприємницької діяльності відкрили для бюрократії, яка фактично зберегла безконтрольність влади, нові канали і можливості корупції. Зростаючі економічні можливості ведуть не тільки до зростання масштабів підкупу бюрократії, а й до безкарності за економічні злочини та фінансові махінації. Збереження такої тенденції ставить під загрозу процес становлення правової держави і громадянського суспільства. Корупція веде до того, що при різкому зростанні економічної та іншої злочинності зменшується притягнення правопорушників до карної відповідальності, а кримінальні і корумповані елементи зрощуються між собою і намагаються захопити владні структури. Усе це загрожує дестабілізацією соціально-політичного стану в країні й спрямовує соціальне невдоволення мас умовами їх життя в напрямку розпалювання соціальних, міжнародних та інших конфліктів.

Науковий аналіз соціальних процесів, пов’язаних з корупцією, має особливо велике значення для формування виваженої й ефективної політики при переході до нового соціально-економічного устрою.