Ксенофобія

Ксенофобія (від грец. ξενος — чужий і phobes — страх) — поняття з психології, що означає нав’язливий, нездоланний страх щодо незнайомих людей. Друга складова цього слова — фобія — характеризує певні відхилення у психіці людини — виникнення стійкого хворобливо-негативного ставлення до чогось або до когось (гідрофобія, кластрофобія, канцерофобія тощо). У політичному лексиконі це поняття вживається, коли йдеться про відчуття страху і невпевненості під час публічного виступу перед незнайомою аудиторією, у парламенті, на мітингу, в безпосередніх контактах з представниками інших країн і народів (соціофобія). Поширеним різновидом ксенофобії є стійке почуття неприязні й відвертої ворожнечі, ненависть до людей певної національності (англофобія, юдофобія, українофобія, русофобія). Для людини (групи), яка перебуває у стані ксенофобії, характерне неадекватне переживання цього почуття — побоювання, переляк, жах, тривога. Відповідно відрізняються і стереотипи поведінки «ксенофобічної людини» — уникання контактів, втеча, самоізоляція, захисна агресивна поведінка. Найнебезпечнішими в суспільному аспекті є такі принципи, переконання, ставлення і поведінка, як людиноненависництво, расизм, ненависть до іновірців, фанатизм. Саме в цих випадках найвиразніше проявляється агресивна природа ксенофобії — демонструється нетерпимість, неприязнь, ворожнеча до «інших» у вигляді образи словами (вербальної агресії) або застосування фізичної сили (фізичної агресії).

Існуючи переважно на емоційно-психічному рівні, ксенофобія може набути характеру переконання, стати фрагментом конфронтаційної свідомості. Її ознаки — пошук і «знаходження» власного ворога серед «чужих», наявність комплексу зверхності, виключності (шовінізм), нігілістичне сприйняття «чужої нації» та її конкретних представників. У таких випадках міжособистісна неприязнь може перетворитися на міжгрупові конфлікти й агресивні сутички. Рецидиви подібної соціально-психологічної ксенофобії особливо часто спостерігаються під час суспільних криз, загострення проблеми міграції та імміграції населення, перегляду кордонів, територій та іншого перерозподілу.