Культура влади — форма соціальних відносин, яка характеризується здатністю впливати на характер і напрямок діяльності та поведінку людей, соціальних груп і класів за допомогою таких економічних, ідеологічних та організаційно-правових механізмів, які полягають в обмеженні примусу і переході до застосування в управлінні переконання, впливу та контролю за допомогою авторитету і традицій. Культура влади є діалектичною сукупністю думок, ідей, переконань, емоцій, вчинків, дій, змісту та якості цінностей, традицій і норм, що регулюють суспільні відносини в країні та відносини з іншими країнами. Культура влади належить бути структурованою, базуватися на законі й авторитеті громадянського суспільства, правової держави. Ефективність її здійснення залежить від правильних рішень, засобів їх реалізації. Вона спирається на громадські сили, які усвідомлюють, чого вони хочуть, і вміють поєднувати свої бажання з інтересами суспільства. Культура влади не протиставляє себе суспільству, не нав’язує своїх поглядів, які вступають у суперечність із думкою суспільства, а пристосовує форму висловлення до всього живого, творчого, що є у суспільстві. Влада усвідомлює, що їй слід забезпечити життєві потреби тієї соціальної групи, на яку вона спирається, але не може цього робити у формі та масштабах, які викличуть серйозні порушення інтересів інших суспільних груп. Отже, культура влади значною мірою зумовлена тим, що їй треба враховувати всю сукупність різнорідних групових інтересів. Культура влади повинна: забезпечувати законні права громадян, їх конституційні свободи завжди і в усьому; ставитись до права як до основи суспільних відносин і самій уміти підкорятися праву; виконувати господарсько-будівничі функції. Таким чином, культура влади залежить від того, в чиїх інтересах здійснюється влада, хто її здійснює, як і якими методами. Див. також Культура, Культурна політика, Політична культура. |