Маніпулювання політичне

Маніпулювання політичне (фран. manipulation, від лат. manipulus — пригоршня або manus — рука) — система засобів ідеологічного і духовно-психологічного впливу на масову свідомість з метою нав’язування певних ідей, цінностей; цілеспрямований вплив на громадську думку і політичну поведінку задля спрямування їх у заданому напрямку. Маніпулювання політичне здійснюється за допомогою мас-медіа, преси, кіно, телебачення, реклами, комп’ютерної техніки, відеокасет, звукозапису, інших інформаційних засобів. У Великому Оксфордському словнику маніпулювання політичне визначається як «вигідний і підступний вплив на людей з метою досягнення особистої вигоди засобами масової інформації». Зміст маніпулювання політичного зводиться до політичних форм світосприйняття в дискурсах «управляти», «управляти зі знанням справи», «подавати допомогу».

Перші розробки, присвячені маніпулюванню політичному, з’явилися в Німеччині в 60-х pp. 20 ст. Своєрідними «програмними документами» маніпулювання політичного стали праці Г. Франка і К. Фарбера «Маніпульована людина» і «Маніпульоване суспільство». Теорія маніпулювання політичного розглядається в таких працях, як «Владна еліта» Ч. Міллса, «Одинокий натовп» Д. Рісмена, «Управлінське омасовлення» Г. Шишкова, «Одновимірна людина» Г. Маркузе, «Таємні спокусники» В. Паккарда, «Людина в суспільному світі» Е. Фромма, «Маніпулятори свідомістю» Г. Шиллера та ін. В них під маніпулюванням політичним розуміється психологічний взаємовплив на людей, який здійснюється таємно. Тому засоби маніпулювання політичного — це політична індокринація, використання «мобілізуючих» структур мови і форм поведінки, активне і комплексне залучення ЗМІ, соціально-психологічна взаємодія. З метою модифікації уявлень людей про різноманітні сторони людського буття, соціально-політичної діяльності, формування певних смаків, поведінки, бажаних для комунікатора, маніпулювання політичне найяскравіше узагальнює процеси соціального «контролю» над свідомістю і поведінкою людей на базі спотворених, упереджених уявлень про ті чи інші сторони дійсності, блокування свідомості від соціальної дійсності. Серед засобів спеціалізованого впливу маніпулювання політичне на маси використовуються штучно створені й нав’язані масам іміджі, мовні формули і штампи, стереотипи поведінки, готові відповіді на ті питання, котрі життя ставить перед людиною для осмислення свого чуттєвого стану, націлені на: уніфікацію (генералізацію); телеологізм (наперед задане прямування до кінцевої мети розвитку); утопізм (влада символу над людським життям). Засоби масової комунікації в умовах маніпулювання політичного мають на меті сформувати уніфіковані й зумисно спрощені, зведені до стандартів масової свідомості уявлення про буття, які не виходять на рівень теоретичної рефлексії. До маніпулювання політичного вдаються політики, релігійні телепроповідники, спеціалісти з маркетингу і ЗМІ.

У політологічних дослідженнях маніпулювання політичного домінантне значення мають два напрямки: 1) апологетичний, згідно з яким маніпулювання політичне розглядається як необхідний засіб управління свідомістю мас, оскільки в «масовому суспільстві управління масами стає неминучим» (Г. Шишков) і процес омасовлення досягає свого апогею в сучасному технічному світі, сучасній техногенній цивілізації; 2) соціально-критичний напрямок, який кваліфікує маніпулювання політичне як принципово нове сприйняття соціальної дійсності, «нової чуттєвості», нової системи взаємовідносин між людьми, а значить, як таке, що несе важливе когнітивно-теоретичне і соціально-ціннісне навантаження. У цих концепціях проголошується принципово нова роль засобів масової комунікації у формуванні масової свідомості в напружених умовах «глобального міста». Серед концепцій маніпулювання політичного виділяють також: 1) концепції «великого міста» чи «глобального впливу» як сумарний вираз глобальних інформаційних систем і глобального інформаційного простору; 2) теорії «соціальної цілісності», згідно з якими умовою якісно нового рівня «соціальної цілісності» слугує започаткування проблеми ідентифікації. Ідентифікація в маніпулюванні політичному — це проблема управління ідеологічним життям суспільства. Іманентною формою маніпулювання політичного виступають стереотипи, іміджі, мовні штампи. Маніпулювання політичне призводить до пониження творчого потенціалу народу і блокує процес демократизації суспільства.

Див. також Громадська думка, Засоби масової інформації, Масова політична свідомість, Оруеллізм, Охлократія, Плутократія, Політична психологія, Політична свідомість, Психологія натовпу.