Матріархат

Матріархат [від лат. mater (matris) — мати] — соціальна організація первісного суспільства в період від верхнього палеоліту (40—35 тис. років тому) до розвиненого неоліту (12—6 тис. років тому), початковий етап розвитку родової організації. Зумовлений виникненням екзогамії (заборони подружніх стосунків усередині замкненої трупи кровних родичів). Мав дуально-родову організацію суспільства, за якої подружні стосунки могли укладатися виключно між представниками двох екзогамних родових груп, матрилінійністю обчислення спорідненості, матрилокальністю (форма подружнього поселення, за якої чоловіки переходять жити до родової громади дружин).

За часів матріархату переважали групові подружні стосунку, які поступово переходили в парні. Йому були притаманні наявність первісної кровно-родової комуни, культ праматері, панування материнського права — гінекократія. У процесі переходу до патріархату інститути останнього тривалий час поєднувалися з елементами матріархату (наприклад, успадкування влади верховних вождів за материнською лінією). У період пізнього матріархату материнський рід почав втрачати своє економічне значення. Основним економічним осередком суспільства стали первісні громади, що складалися з матрилінійних колективів. У економіці цього періоду поступово чільне місце посіла чоловіча праця. Відповідно вирішальну роль в управлінні стали відігравати чоловіки, які з часом очолили материнські сім’ї, роди та громади. Залишки матріархату зберігаються в термінах спорідненості, релігійних системах, міфології, обрядах і звичаях деяких народів.