Мафія

Мафія [італ. (сицил.) maf(f)ia — таємна злочинна організація; свавілля, самоправство] — таємна централізована злочинно-терористична організація. Уперше виникла на о. Сицилія (Італія) в пізньому Середньовіччі як засіб боротьби з іноземними завойовниками. Починалася із невеличких збройних формувань, що використовувалися латифундистами для охорони своїх володінь. Протягом 18—19 ст. відбувається консолідація та організація оформлення мафії, внаслідок чого вона бере під свій контроль практично увесь острів, стягуючи платню з великих землевласників за захист їхніх урожаїв.

На поч. 20 ст. назву «мафія» перебрали на себе деякі гангстерські організацїї в США. Нині так називаються найбільш небезпечні й структуровані види організованої злочинності. Найвідомішими у світі мафіями є італійська (неаполітанська) «Камора», американська «Коза ностра», японська «Якудза», сінгапурська «Тріада» та колумбійська «Картель».

Розрізняють мафію класичну (стару) й сучасну (нову). Класична мафія ґрунтувалася на родинних зв’язках (її основу становили «сім’ї»), безумовному підпорядкуванні членів мафії її главі, на круговій поруці, поділі територій впливу. Керівництво мафії переходило від батька до сина, від старшого брата до молодшого, її діяльність характеризувалася нещадним терором, основними засобами якого були шантаж, насильство, вбивство. На початковому етапі свого розвитку мафія здійснювала контроль за розподілом землі, виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції. Мафія виробила своєрідну систему «справедливості», засновану на складному моральному кодексі — омерті. Суть її полягає у відмові від апеляції до офіційної влади та в ухилянні від співробітництва з владою при розслідуванні будь-яких злочинів.

У 20-і pp. фашистський режим Б. Муссоліні шляхом масових арештів та засудження тисяч мафіозі до тривалих строків ув’язнення майже знищив мафію, проте після Другої світової війни вона відновила свою діяльність. Центр мафії перемістився із сільської місцевості до головного міста Сицилії — Палермо, де вона почала контролювати промисловість, транспорт, будівництво та банківську систему, а в кінці 70-х pp. — здійснювати контрабанду героїну до США. 1987 р. в Італії відбувся суд над мафіозі, внаслідок якого було засуджено 338 членів сицилійської мафії. Із серед. 20 ст. мафія активно залучається до політичних процесів: окремі політичні діячі використовують її в передвиборних кампаніях для залякування своїх конкурентів, їх фізичне знищення, боротьби зі страйкуючими робітниками, впливу на профспілки.

У 60-х pp. 20 ст. на зміну класичній прийшла сучасна мафія з її високоорганізованими формами. Основними сферами її діяльності стали наркобізнес, викрадення автомашин, людей, професійна проституція, фінансові махінації, торгівля зброєю, «відмивання» коштів, одержаних злочинним шляхом. Сутність сучасної мафії характеризується певними ознаками. По-перше, її діяльність має системний характер, здійснюється у вигляді промислу, розрахована на тривалий час і має на меті одержання високих прибутків, їй притаманні мобільність, пристосування до нових соціальних умов, внаслідок чого змінюються не лише структура мафії, а й її географія — вона набула міжнародного характеру.

По-друге, злочинні угруповання мафіозного типу мають чітку організаційно-управлінську структурованість: ієрархічну структуру типу «піраміда»; єдині для її членів норми поведінки й відповідальності за їх порушення; сталий, плановий, законспірований характер злочинної діяльності, значні матеріальні ресурси.

По-третє, важливе місце в діяльності мафії відводиться нейтралізації всіх форм соціального контролю, насамперед дій правоохоронних органів. Підкупом та використанням можливостей влади мафія забезпечує ухилення своїх лідерів і членів від кримінальної та іншої відповідальності, незаконне переслідування своїх конкурентів у бізнесі, політиці тощо.

По-четверте, діяльність мафії чітко зорієнтована на постійне розширення сфер свого впливу в економічній галузі. Поряд з нелегальними сферами бізнесу, які традиційно контролюються мафією, під її впливом опиняється дедалі більша частина легальної економіки, особливо її надприбуткові галузі, сфера приватизації. В Україні грошовий обіг тіньових структур, значна кількість яких контролюється мафією, оцінюється експертами в десятки мільярдів доларів США. Загальна сума грошей, нелегально вивезених з України протягом 1991—1993 pp., перевищила зовнішній борг держави і становить 15—20 млрд. доларів США. За даними офіційної статистики, в небанківському обігу перебуває майже половина всієї грошової маси України.

По-п’яте, для мафії характерним є її зрощення з офіційною владою через проникнення членів мафії в політику, структури державного апарату, сприяння корупції. Лідери мафії або самі стають політиками чи посадовими особами органів державної влади, або через інших політиків та представників влади в інтересах мафії впливають на визначення економічної, соціальної, правової, міжнародної політики держави, на кадрову політику. Фактично мафія намагається сформувати в державі паралельну, нелегальну владу, яка, поступово розростаючись, спочатку починає дублювати, а потім перебирає на себе основнві функції держави.

По-шосте, нова мафія володіє надзвичайно широким арсеналом засобів досягнення своїх цілей: крім традиційного кримінального терору до них додалися лобіювання інтересів мафії при прийнятті законів та інших нормативно-правових актів, купівля й використання засобів масової інформації тощо.

По-сьоме, для сучасної мафії характерними є спроби надання її діяльності законного вигляду, нав’язування суспільству шляхом використання основних соціально-економічних інститутів системи своїх цінностей, героїзації своїх лідерів.