Менеджмент політичний

Менеджмент політичний (від англ. management — управляти) — система управління політичними процесами; наука і мистецтво аналізу тенденцій політичного розвитку, передбачення його наслідків, вироблення рекомендацій для політичного керівництва та забезпечення їх реалізації в політичній практиці. Менеджмент політичний означає: теоретико-концептуальне функціонування сучасної політики, управлінських систем, політичних режимів, політичних партій, політичної свідомості; удосконалення управління політико-економічними процесами; рух суспільства до цивілізованого політичного ринку; принципово новий теоретичний дискурс «про буття в політиці», наукове розуміння предмета політичної науки та її управлінських рішень; пошук проектів нових форм узагальнення і концептуалізації дійсності, спрямованої на виявлення таких форм управління, в яких можлива невідчужена актуалізація буття суб’єкта від влади, політики, управління, самого себе; проектування нового типу політики і управління — мислення, життєдіяльності, соціальної організації.

Розробка і впровадження менеджменту політичного як науки спрямовані на розроблення парадигми політики, що пов’язане з процесами реформування класичної моделі політики взагалі, трансформації політичних інститутів у напрямку демократичної культури. Менеджмент політичний є спробою осмислити найважливіші тенденції формування сучасного типу управління, спроектувати таку модель політичного управління, якій би були притаманні конструктивність, компетентність, професіоналізм, установка на гуманістичні цінності. Менеджмент політичний виходить на проблему «якості влади» і культури управління, утвердження в усій структурі управлінських рішень націленості на буттєві (онтологічні) і прагматичні сенси людського існування. Він є своєрідною моделлю самопізнання людиною політичного життя як суб’єкта політичних дії.

Становлення ринкових відносин потребує підготовки висококваліфікованих політичних і управлінських кадрів для роботи в органах місцевого самоврядування, громадських об’єднаннях, політичних партіях і комерційних структурах в ролі спеціалістів з політичної іміджології, політичної герменевтики, політичної комунікації, політичного лобіювання. Основне функціональне призначення спеціалістів цього напрямку — експертно-аналітичне і прогностичне обґрунтування організаційно-політичних і адміністративно-управлінських рішень; розробка «сценаріїв» і вибору політичних технологій з проведення різноманітних політичних акцій і кампаній з точки зору функціональної спрямованості політичних дії (вибори в місцеві органи влади, референдуми, масово-мобілізаційні заходи), категоріальне (субстанціональне) осмислення стану політичного життя в процесі становлення нового політичного етосу.

Менеджмент політичний як наука про концептуалізацію політичної дійсності включає: маркетинговий аналіз кон’юнктури політичного ринку і формування відповідного іміджу «політичного товару» — організації, лідера, кандидата, політичної платформи; політичне забезпечення бізнесу; вивчення політичних і соціокультурних факторів, що впливають на ділову активність; зв’язок з громадськістю і професійне політичне лобіювання; оволодіння мистецтвом роботи з людьми і організаціями; опора на моральні, етичні, естетичні цінності.

На «політичних менеджерів» як висококваліфікованих спеціалістів політичного ринку покладається свого роду місія «експертів» суспільно-політичного стану суспільства; формування світоглядно-управлінських сенсів нової політичної духовності. Йдеться передусім про світосприймання політики в нових дискурсах (політична гносеологія, політична антропологія, політична онтологія, політична етика). Отже, менеджмент політичний розкриває конститутивне значення політики для смислової розбудови дійсності і смисло-змістового утвердження індивіда.

Див. також Менеджер.