Механізм держави

Механізм держави — система способів, засобів, завдяки яким держава здійснює покладені на неї завдання і функції. Механізм держави, як єдина цілісна система складається з ряду підсистем, включаючи в себе всі вертикальні і горизонтальні державні зв’язки, які характеризують різні напрями і види державної діяльності (функції) державно організованого суспільства. Дану систему складають інституційні (статутно оформлені) механізми, які становлять сукупність органів і організацій та інших інститутів держави, які утворюють її організаційну основу: організаційно-політичну, організаційно-економічну, організаційно-соціальну, організаційно-культурну тощо. Механізм держави не тільки головна, а й детермінуюча інші підсистеми держави ланка політичної системи суспільства. До організаційно-політичної основи держави (її політичного механізму) належать, насамперед, вищі і місцеві органи державної влади, Збройні Сили, система правоохоронних органів тощо. Так, відповідно до Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. В Україні єдиним органом законодавчої влади є Верховна Рада України. Верховна Рада є загальнонаціональним, представницьким, колегіальним, постійно діючим, однопалатним органом, який складається з 450 народних депутатів. В Україні як державі з республіканською формою правління главою держави є Президент, який є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, дотримання Конституції, прав і свобод людини і громадянина. Систему органів виконавчої влади в Україні становлять Кабінет Міністрів України, міністерства та інші органи центральної виконавчої влади і місцеві державні адміністрації. Судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції. До органів судової влади в Україні належить також Вища рада юстиції. Окрім того, органами державної влади є дипломатичні і консульські установи України, органи служби безпеки і прокуратури, митні органи, Центральна виборча комісія, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення тощо. Значне місце в механізмі держави займають Збройні Сили України, на які покладається реалізація оборонних функцій держави. Складовим компонентом політичного механізму держави є адміністративно-територіальний механізм. Територія — це певна частина соціального (в першу чергу населення), природного, економічного, інфраструктурного, культурно-історичного потенціалів держави, яка знаходиться під юрисдикцією органів державної влади і місцевого самоврядування. В Україні, яка є унітарною державою, систему адміністративно-територіального устрою становлять: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Складовими компонентами організаційно-економічної основи (економічного механізму) Української держави, її державного ладу в цілому є Національний банк України, Рахункова палата Верховної Ради України, Антимонопольний комітет, система державних податкових адміністрацій, державні підприємства й установи тощо. Соціальним механізмом держави є насамперед громадянство України. Громадяни України складають Український народ. Самостійними соціальними спільнотами, які утворюють соціальну основу держави, є українська нація як титульна нація, корінні народи і національні меншини, територіальні громади та інші спільноти. Організаційно-культурний механізм держави становлять державні системи освіти, виховання, науки, культури, мистецтва, інформації тощо.

Значне місце в механізмі держави займає її нормативно-регулятивний (юридичний) механізм. Правовою основою побудови механізму держави є Основний Закон держави і суспільства — Конституція України. Як акт вищої юридичної сили, Конституція закладає певнии стабілізуючий фактор у правовий механізм держави. Поточне законодавство України, конкретизуючи правоположення Конституції, створює реальні правові умови для ефективного функціонування механізму держави. Існують також інші правові форми механізму держави, зокрема чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України тощо.

Особливу роль в системі механізму держави займає матеріально-технічний та бюджетно-фінансовий (економічний) механізм. Економічний фактор становить основу життєдіяльності державно організованого суспільства. Економічне підґрунтя механізму держави складають державна власність, грошова і банківська системи, інші економічні важелі держави. Центральне місце в економічному механізмі держави займає державний бюджет, який щорічно затверджується Верховною Радою України. Грошовою одиницею України є гривня.

Окрім означених рис, до механізму держави можна віднести ідеологічні (духовні) механізми. Так, політико-ідеологічний механізм держави становлять: назва держави — Україна, державні символи і атрибути України — Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України, а також столиця України — місто Київ — головне місто держави, центр її політичного життя, духовний, культурний, історичний, науково-освітній центр Українського народу. Культурну основу механізму держави становить державна мова. Державною мовою в Україні є українська мова як основна мова держави, обов’язкова для використання у законодавстві, офіційному діловодстві, судочинстві, навчанні тощо. В Україні також гарантується вільний розвиток, використання і захист мов міжнародного спілкування та мов національних меншин. Політично значущими, соціально-культурними ланками механізму держави є доленосні і пам’ятні дати в житті Українського народу та Української держави. Державними національними святами в Україні є День Конституції України — 28 червня і День незалежності України — 24 серпня.

Таким чином, механізм держави є комплексною системною категорією, яка характеризується єдністю організаційних, нормативно-регулятивних, матеріально-технічних, бюджетно-фінансових, ідеологічних та соціально-культурних способів і засобів матеріалізації публічної влади, надаючи останній демократичного і правового характеру, соціально-орієнтованої визначеності та предметності.