Міжетнічні відносини — у широкому розумінні — взаємодія етносів, етнічних груп у різних сферах (політиці, культурі, економіці тощо); у вузькому — міжособові відносини людей різних національностей, які відбуваються як на офіційному, так і на неформальному рівнях. Міжетнічні відносини можуть розвиватись гармонійно або набувати дисгармонійного характеру. Визначальною передумовою першого напрямку розвитку є рівноправний статус контактуючих етносуб’єктів, закріплений у правовому полі і впроваджений державою у власній етнополітиці. Це відбувається за таких умов: створення політико-правової бази, яка забезпечує рівні можливості усім громадянам брати участь в управлінні державними і громадськими справами, зміцнення гарантій, що виключають прояви дискримінації осіб за етнічною, релігійною або мовною ознаками; досягнення у міжетнічних відносинах стану злагоди, атмосфери толерантності, високої довіри, поваги до мов, культур, традицій, звичаїв і релігій; перетворення політетнічності суспільства, його багатокультурності в консолідуючий фактор творення демократичної, правової держави; забезпечення у всій повноті духовно-культурного розвитку як титульного етносу, так і представників інших народів, що проживають у країні, тощо. На характер міжетнічних відносин має вплив низка факторів (історичних, політичних, соціально-структурних, культурних тощо). До історичних факторів слід віднести, по-перше, хід історичних подій, внаслідок яких формувались відносини між народами, етнічними групами; по-друге, історичні події, що стали символом у сучасному етнонаціональному процесі; по-третє, особливості етноісторичного розвитку етносу, етнічної групи, включених у контакт. Особливо впливають на міжетнічні відносини політичні фактори, серед яких принципи і форми державного устрою, характер політичного ладу, тип державної етнополітики. Важлива роль у формуванні міжетнічних відносин належить еліті, яка виконує ряд функцій: вносить у них ідеологію толерантності чи ворожнечі; виробляє політику, спрямовану на узгодження інтересів і потреб етнічних груп, або, навпаки, на стимулювання міжетнічної напруженості; спрямовує діяльність засобів масової інформації, які відіграють визначальну роль у формуванні міжетнічних установок та стереотипів; ініціює прийняття державних програм духовно-культурного розвитку етнокультур; слугує зразком поведінки тощо. Серед групи соціально-структурних факторів, що впливають на міжетнічні відносини, виділяються такі найсуттєвіші, як взаємозв’язок соціальної та етнічної стратифікації; соціально-структурні зміни; місце етнічного фактора в соціальній мобільності. На стан міжетнічних відносин впливають і культурні фактори, пов’язані з рівнем освіти й інформованості етнічних груп та їхніми традиційними нормами культури. |