Конфліктологія

Класифікація стресорів та їхніх наслідків

Стресори — це фактори навколишнього середовища або особисті, дія яких виводить із рівноваги фізіологічні та психічні функції людини, що позначається на нервовій системі організму та спричиняє виникнення стресу.

Будучи частиною життя кожного, стреси неминучі. Зміни на роботі й у родині, особливо непередбачені, можуть вивести людину з рівноваги, привести до невідповідності її стану навколишньому середовищу. Така невідповідність, у свою чергу, породжує втому, почуття небезпеки, послаблення розумових здібностей, підвищення кров'яного тиску, пасивне ставлення до роботи, зниження рівня організованості, порушення трудової дисципліни тощо. Це призводить до втрат в організації через збільшення кількості нещасних випадків, зниження якості роботи, росту плинності кадрів, передчасної смерті працівників. Щоб уникнути подібних втрат, необхідно навчитися визначати причини стресів, якими є стресори.

Стресова ситуація виникає, коли людина зазнає впливу того чи іншого стресора. При цьому її мозок швидко визначає, що несе із собою даний стресор: загрозу чи користь? Потім випливає стресова реакція — за природою кожного разу та сама, але за силою й тривалістю залежна від стресора, а також від психологічного й фізіологічного стану людини.

Стресори класифікують за зовнішніми (навколишнього середовища) і внутрішніми (особистими) ознаками. А їхні наслідки можуть носити суб'єктивний, поведінковий, когнітивний, фізіологічний та організаційний характер.

Класифікація стресорів і їхніх наслідків

Зовнішні стресори.

Виробничі:

— перевантаження (недовантаження);

— непояснені зміни;

— зміни розкладу;

— погане устаткування.

Рольові:

— рольовий конфлікт;

— рольова неясність;

— відповідальність за людей;

— відсутність підтримки;

— відсутність статусу.

Структурні:

— слабка комунікація;

— відсутність співучасті;

— неправильно побудована ієрархія.

Кар'єрні:

— уповільнене (занадто швидке) просування по службі;

— несправедливість;

— відсутність можливостей для просування;

— відсутність необхідної підготовки.

За стосунками:

— стосунки з керівництвом;

— стосунки з підлеглими;

— стосунки з колегами;

— стосунки з клієнтами;

— стосунки з робітниками.

Позаорганізаційні:

— стосунки в родині;

— стан економіки;

— обставини життя;

— зростання злочинності;

— зростання цін.

Особисті стресори:

— потреби;

— надії та досягнення;

— емоційна стійкість;

— гнучкість;

— толерантність;

— неясність;

— самооцінка.

Наслідки стресів.

Суб'єктивні:

— роздратування;

— втома;

— почуття тривоги;

— почуття провини.

Поведінкові:

— небезпека інциденту;

— «негарні» розмови.

Когнітивні:

— слабкі рішення;

— погана зосередженість.

Фізіологічні:

— високий вміст холестерину;

— високий кров'яний тиск;

— виразкова хвороба;

— коронарні захворювання.

Організаційні:

— прогули;

— плинність кадрів;

— низька продуктивність праці;

— незадоволеність роботою.