|
Соціологія — наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства. Слово соціологія походить від латинського «societas» (суспільство) та грецького «logos» (слово, вчення). Вперше термін соціологія запровадив французький філософ і соціолог Огюст Конт (1798—1857). Як наука соціологія досліджує масові соціальні процеси і поведінку, стани і форми соціальної взаємодії та соціальних взаємозв'язків людей, що утворюють соціальні спільноти. У системі суспільних наук соціологія найтісніше взаємодіє з історією, філософією, політологією, економічною наукою. Отже, соціологія функціонує у тісній взаємодії з комплексом соціально-гуманітарних наук. Спеціальні соціологічні теорії вивчають закономірності розвитку окремих соціальних спільнот, функціонування соціальних інститутів і процесів. Останнім часом спеціальні соціологічні теорії набули бурхливого розвитку. Це зумовлено різким розширенням кола проблем, які вивчає соціологія, завдяки чому, наприклад, виокремилися такі соціальні теорії, як електоральна соціологія, соціологія життя, соціологія девіантної (збоченої) поведінки, соціологія влади, соціологія організацій, соціологія професій, соціологія підприємництва, економічна соціологія тощо.
Анотація
Зміст
1. Соціологія як наука
1.1. Предмет, об'єкт, закони і категорії соціології
Предмет і об'єкт соціології
Закони і категорії соціології
Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками
1.2. Структура і функції соціології як науки
Структура соціологічної науки
Функції соціології
1.3. Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки
Протосоціологічний період
Класичний період у розвитку світової соціології
Соціологічна думка та соціологія в Україні
Основні школи та концептуальні напрями сучасної західної соціології
2. Суспільство як соціальна система
2.1. Суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку
Еволюція уявлення про суспільство та теорії його походження
Характерні особливості сучасного суспільства
2.2. Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства
Соціальна структура суспільства: основні види та елементи
Теорія соціальної стратифікації
2.3. Соціальна взаємодія, соціальні відносини та соціальний контроль
Соціальна взаємодія та соціальні зв'язки
Соціальні відносини та соціальні конфлікти
Система соціального контролю
2.4. Соціальні зміни та соціальні процеси
Поняття соціальних змін
Соціальні рухи, їх природа і типи
Соціальні процеси та їх різновиди
2.5. Соціальні інститути суспільства і соціальні організації
Інституціалізація як соціальний феномен
Види і функції соціальних інститутів
Основні риси соціальної організації
2.6. Особистість у системі соціальних зв'язків
Соціологічні підходи до вивчення особистості та її місця в суспільстві
Соціологічна структура особистості
Соціалізація особистості
Соціальний статус та соціальна роль особистості
2.7. Культура як соціальний феномен
Соціальна сутність культури
Структурні елементи та форми вияву культури в житті людини і суспільства
Особливості національної культури у контексті відродження українського соціуму
3. Основні галузі соціологічного знання
3.1. Економічна соціологія
Предмет і об'єкт економічної соціології
Особливості економічної та соціальної сфер суспільства
Становлення економічної соціології як науки
Проблемні пошуки вітчизняної економічної соціології
3.2. Соціологія праці та зайнятості
Сутність, предмет, об'єкт, функції соціології праці та зайнятості
Категорії соціології праці та зайнятості
Формування соціологічних ідей про працю
Роль соціології праці та зайнятості у вирішенні соціально-економічних проблем
3.3. Соціологія права
Предмет, проблематика; структура та функції соціології права
Соціологія права в системі знань про суспільство
Механізм соціальної дії та реалізації права
Соціальна природа правомірної та протиправної поведінки
3.4. Соціологія політики
Науковий статус, об'єкт і предмет соціології політики
Історія становлення та сучасні дослідницькі перспективи соціології політики
Електоральні дослідження в соціології політики
3.5. Соціологія громадської думки
Предмет, об'єкт і функції соціології громадської думки
Суб'єкти та об'єкти громадської думки
Функції та канали висловлювання громадської думки
Теоретичні та практичні аспекти громадської думки в зарубіжній та вітчизняній соціології
3.6. Соціологія масових комунікацій
Об'єкт, предмет, історія виникнення масової комунікації
Основні підходи до вивчення масової комунікації
Особливості функціонування ЗМІ
3.7. Соціологія конфлікту
Предмет і категорії соціології конфлікту
Історія становлення соціології конфлікту
Структура, функції, причини та механізм соціального конфлікту
Попередження та розв'язання конфліктів
Методологічні прийоми дослідження конфліктів
3.8. Етносоціологія
Предмет, об'єкт та історія розвитку етносоціології
Національно-етнічні процеси та відносини
3.9. Соціологія релігії
Предмет і об'єкт соціології релігії
Становлення соціології релігії як наукової дисципліни
Релігія як соціальний інститут, її еволюційні та організаційні форми
3.10. Соціологія освіти
Статус, предмет і об'єкт соціології освіти
Освіта як соціальний інститут. Функції освіти в суспільстві
Сфера освіти та її соціологічне вивчення
3.11. Соціологія екології
Предмет і об'єкт соціології екології
Розвиток соціально-екологічних поглядів. Формування соціології екології як галузі знання
Основні категорії соціології екології
3.12. Соціологія міста і села
Соціологія міста: історія розвитку, предмет, основні категорії
Урбанізація
Соціологія села: розвиток, сутність, основні категорії
3.13. Соціологія молоді
Сутність, предмет, об'єкт, функції соціології молоді
Молодіжна проблематика у вітчизняній соціології
3.14. Гендерна соціологія
Сутність, основні категорії гендерної соціології
Основні положення гендерної соціології
Проблема гендерних відмінностей у світовій соціології
Фемінізм: сутність, етапи, напрями
4. Методика і техніка соціологічних досліджень
4.1. Програмування та організація дослідження
Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
Програма соціологічного дослідження та її компоненти
Вибірка у соціологічному дослідженні
4.2. Опитування як метод збору соціологічної інформації
Роль опитувань у зборі первинної соціальної інформації
Види опитувань
4.3. Аналіз документів і спостереження в соціології
Аналіз документів: поняття, види, особливості застосування
Соціологічне спостереження як метод збору первинної соціальної інформації
4.4. Обробка та аналіз соціальної інформації
Опис інформації та обчислення узагальнюючих параметрів
Коефіцієнт зв'язку між двома ознаками. Кореляційний і регресійний аналіз
Методи багатовимірної статистики: факторний і кластерний аналіз
4.5. Прогнозування соціальних явищ та процесів
Методологічні основи передбачення майбутнього
Методи соціологічного прогнозування
Література з соціології
|
|
