Весілля

Побрання — найвеселіший час у житті людини, тому й назву одержало — весілля. Весільні обряди своїм корінням сягають давніх-давен, мають характер стародавній княжий: молодий зветься князь, а молода — княгиня, їхні друзі — бояри. Коли їде поїзд із молодим і молодою, то всі мусять звертати їм з дороги, хоч би хто то не був, бо це ж ідуть князь і княгиня!

Хто з нас хоча раз у житті не побував на пишному бенкеті під назвою весілля, хто з дівчат із завмиранням серця не споглядав за красунею-нареченою у білому вбранні, з мимовільною посмішкою не проводжав поглядом яскраво вбраний весільний автокортеж, що гордовито мчить вулицями міста? А той, хто був на сільському весіллі, зможе годинами із захватом розповідати вам про численні веселі дійства й обряди, що їх мав змогу спостерігати.

Весілля для основної маси дівчат — центральна подія в їх житті, про нього нерідко замислюються ще зовсім юними дівчатками, очікують на нього з особливим хвилюванням. Тому, як правило, і своє життя жінка мимоволі поділяє на дві половини — до того, як вона бере шлюб (тобто життя з батьками), і після весілля — власне родинне життя.

Українці завжди вважали, що молоду призначає Бог, і своєї пари ніяк не оминеш. Існує навіть старе повір’я, що на тому світі, на небі, сидить старий дід (чи може Бог) і в’яже до пари шматки кори — це шлюбні пари, і як він зв’яже, так і буде.

Утворенню сім’ї українці завжди надавали великого значення.

Відповідно до цього й формувалася весільна обрядовість, що являє собою справжню урочисту драму, яка супроводжується музикою, співами, танцями, іграми, жартами, набуваючи характеру народного свята. Це одне з тих явищ національної культури, що найбільшою мірою зберегло архаїчний колорит світоглядних уявлень, етичних норм, народної моралі та звичаєвого права, що формувалися протягом багатьох століть.

У цілому українське весілля поділяється на три цикли: передвесільний, весільний і післявесільний. У свою чергу кожен із циклів складається з низки обрядів. Передвесільна обрядовість включає сватання, умовини, оглядини, заручини, бгання короваю та дівич-вечір.

Власне весілля складається із запросин, обдарування, посаду молодих, розплітання коси, розподілу короваю,перевезення посагу, перезви та рядження.

Післявесільний цикл присвячується вшануванню батьків молодими, прилученню невістки до родини чоловіка. Це обряди хлібин, свашин і гостин.

«Сценарій» цей, сценарій традиційного народного весілля, дещо трансформувався в умовах міста, а на селі в основних рисах зберігся й нині.