|
Вони пов’язані із святкуванням свята русалій — пори, коли весна переходить у літо, завершуються найважливіші польові роботи. Свято починається із клечання (замаювання хати, подвір’я й воріт різноманітною зеленню та зіллям), що має на меті забезпечити відлякування «нечистої сили». Обов’язковим є і поминання померлих, від яких чекають підтримки в роботі та забезпечення доброго врожаю. Цілий тиждень від Клечальної неділі (Святої Трійці за християнським календарем) називають «русалчиним», а четвер — «Русальним Великоднем»(Зелені свята за дохристиянською традицією).
Мотиви русальних пісень багато в чому продовжують мотиви, розвинуті у веснянках. Вони пов’язані з образами природи, рослин (ліс, плетіння вінків, образи дерев, дівчина несе воду з криниці, пряде коноплі). Існує давній обряд прибирання й замаювання дівчини, яку водять по полях, співаючи пісню про тополю («Тополя»). Це певною мірою має на меті задовольнити духів, які сприятимуть успішному веденню польових робіт. Важливими є процесійні обходи полів і городів із виспівуванням царинних пісень — своєрідних молитов за урожай і відведення від нього природніх стихій. Такі царинні обряди відіграють роль своєрідного оберегу сіл, полів, пасік, водоймищ, господарств, домів тощо. Виконувалися вони до сходу сонця. Люди — члени царинних процесій — простягають руки до сходу, співаючи царинних пісень багато разів поспіль, аж поки не зійде сонце:
Вийди, виглянь, сонечко, усміхнись!
Наше зело-житечко колосись!
Наливайся житечко, колосись.
Виглянь, виглянь, сонечко, усміхнись!
|
Брати участь можуть усі — і дорослі, і молодь, і діти. Усі святково вдягнені; дівчатка у вінках з живих польових квітів з житніми колосками; дорослі дівчата також у вінках з барвінку з додатком польових квітів та колосся, хлопці в гірляндах через плече з житнього колосся молодого й зрілого минулорічного; жінки та чоловіки переодягнені та замасковані. Чоловіки з музичними інструментами, жінки заквітчані польовими квітами. Іноді беруть із собою козу, прибрану у квіти та колосся, як символ плодючості та добробуту. Під час вступу «на ниву» діти й дорослі здіймають страшенний галас: діти калатають і дзвонять, усі співають — все це має на меті вигнати злі сили з жита. Потім поля кроплять водою або молоком і влаштовують серед поля бенкет з жертовною їжею.
* * *
Сиділа русалка на білій березі,
Просила русалка в жінок намітки:
«Жіночки-сестрички,
Дайте мені намітки,
Хоч не тоненької,
Аби біленької».
Сиділа русалка на білій березі,
Просила русалка в дівочок сорочки:
«Дівочки-сестрички,
Дайте мені сорочки,
Хоч не біленької,
Аби тоненької».
* * *
Ой біжить, біжить мала дівчина,
А за нею русалочка:
«Та послухай мене, красна панночко,
Загадаю тобі три загадочки,
Як угадаєш — до батька пущу,
Не угадаєш — до себе візьму:
Ой що росте без коріння?
А що біжить без повода?
А що росте да без цвіту?»
«Камінь росте без коріння,
Вода біжить без повода,
Папороть росте без цвіту».
Панночка загадочок не вгадала, —
Русалочка панночку залоскотала.
* * *
Прилетіла зозуленька
З темного лісочку;
Сіла, пала, закувала
В зеленім садочку.
Ой як вийшла Марусенька,
В неї запитала:
«Скажи мені, зозуленько,
Чи довго буду в батька?»
«Будеш, мила Марусенько,
Сей день до вечора».
«Бодай же ти, зозуленько,
Сім літ не кувала,
Що ти мені, молоденькій,
Правди не сказала».
|
|
|
