Комісійні операції з векселями

Реферат

При проведенні комісійних операцій банк може запропонувати клієнту-позичальнику передати банку право інкасувати вексель. Відмінність цієї операції від кредитних операцій полягає в тому, що при інкасації векселя його пред’явник не отримує в банку грошові кошти в кредит до настання терміну платежу, як при обліку векселів або позики під їх заставу. При інкасації векселів роль банку полягає в точному виконанні доручення пред’явника векселя — отримати по ньому у встановлений термін платіж і передати власнику векселя. За здійснення цієї операції банк отримує комісійну винагороду, розмір якої визначається сторонами. Вона, безумовно, нижча, ніж при дисконті і позиці під заставу векселів, але безпечніша для банку, так як він не несе відповідальності за фальшивими векселями. Його завдання - організувати своєчасне надходження коштів, виставити на наступну добу після закінчення терміну платежу протест, а також виконати інші доручення клієнта. Він може нести відповідальність за наслідки неплатежу тільки у випадку неналежного виконання ним доручень клієнта, скажімо, несвоєчасного опротестування векселя.

Всі операції з інкасування векселів проводяться банком на підставі укладених договорів з клієнтами, в яких обумовлюються умови здійснення банком даної послуги.

Векселедержатель-пред’явник надає в банк:

• заяви;

• оригінали векселів, які виставляють для інкасування;

• дві ксерокопії кожного векселя;

• реєстр векселів;

• документ, що затверджує товарний характер векселів.

Документи залишаються в розпорядженні співробітника цінних паперів банку для кінцевого рішення. При цьому пред’явнику надається розписка в отриманні векселів.

Банком на інкасо приймаються векселі тільки від юридичних осіб, що обслуговуються в даній установі банку. На інкасування не рекомендується приймати векселі:

• неакцептовані переказні;

• недоміцільовані;

• терміном платежу менше, ніж десять днів від моменту прийняття на інкасо.

Доміціляція векселя. Це інший вид комісійної операції. Полягає вона в тому, що банки можуть за дорученням векселедавця здійснити кредиторам платежі за векселем. У цьому випадку, на відміну від інкасації векселів, банк стає не одержувачем, а платником. Виступаючи доміциліатом банк не ризикує, тому що він перераховує кошти з рахунка векселедавця. Якщо в останнього немає рахунка в цьому банку, він зобов’язаний внести вексельну суму раніше. Інакше банк відмовиться здійснити платіж за векселем і поверне вексель власнику.

При інкасації і доміціляції векселів також, як і при інших передавальних операціях, на зворотній стороні документа робиться передоручний напис, який містить відповідні вказівки банку.