Форми та види контролю за банківською діяльністю

Реферат

Контроль — це багатоаспектне поняття, яке зазвичай розглядається з декількох позицій: 1) як функція управління в системі функцій менеджменту; 2) як система методів контролю; 3) як система органів контролю.

Суть контролю полягає в тому, що суб’єкт управління здійснює облік і перевірку того, наскільки об’єкт управління виконує його настанови. Основною метою контролю є блокування відхилень діяльності суб’єкта управління від заданої програми, а в разі виявлення аномалій — приведення керованої системи в стійке положення за допомогою всіх важелів, які можуть бути задіяні у відповідній системі управління.

Контроль у банках має загальноприйняті форми — попередній, поточний, наступний — та методи — економічний аналіз, перевірка та ревізія. Г.Г. Мумінова-Савіна виділяє такі основні принципи контролю:

1. Повсюдність.

2. Загальність, тобто перевіркою повинні бути охоплені всі сторони роботи банку.

3. Універсальність, яка проявляється з трьох сторін:

• як функція управління;

• як профілактичний засіб, що запобігає порушенням та зловживанням;

• як засіб забезпечення економічного та раціонального використання всіх ресурсів.

4. Всенародність, тобто масовість контролю.

5. Раптовість, тобто про початок перевірки не повинні знати працівники організацій та установ, що перевіряються. Дотримання цього принципу забезпечує найбільшу об’єктивність у оцінці виробничої, господарсько-фінансової діяльності та обгрунтованості дій службових осіб.

6. Безперервність, тобто перевірка не має сезонного характеру, а здійснюється постійно.

7. Системність, тобто здійснюється не стихійно, а в плановому організованому порядку, з дотриманням певної методики перевірки з використанням ефективних способів, методів та засобів обчислювальної техніки.

Державний контроль діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах:

I. Адміністративний контроль:

1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;

2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;

3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру;

4) нагляд за діяльністю банків;

5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.