Поняття та організаційні засади валютних операцій

Реферат

До об’єктів валютних операцій, або ще валютних цінностей, відносять:

• валюту України, іноземну валюту, платіжні документи, що виражені в іноземній валюті;

• валюту України (гривню) — грошові знаки у формі банкнот, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;

• іноземну валюту — іноземні грошові знаки у формі банкнот, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;

• платіжні документи, що виражені в іноземній валюті, — іменні чеки, що виражені в іноземній валюті, дорожні чеки, що виражені в іноземній валюті.

Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю. Валютному контролю підлягають також зобов’язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна.

Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах своїх повноважень.

Функції державних органів і банківської системи України у сфері валютного контролю є такими.

НБУ є головним органом валютного контролю, який:

• здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених законодавством до компетенції інших державних органів;

• забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з валютним законодавством України.

Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки.

ДПА здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

Мінзв’язку України здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України.

Держмитком України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Валютний контроль проводиться за такими напрямами:

• визначення відповідності валютних операцій, що здійснюються, чинному валютному законодавству і наявність необхідних ліцензій та дозволів на них;

• перевірка виконання резидентами зобов’язань в іноземній валюті перед державою, а також зобов’язань з продажу іноземної валюти на внутрішньому ринку;

• перевірка обґрунтованості платежів в іноземній валюті;

• перевірка повноти та об’єктивності обліку та звітності за проведеними операціями, а також за операціями нерезидентів у валюті України.

Валюта України є єдиним законним засобом платежу на її території, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено валютним законодавством України.

Порядок ввезення, переказування та пересилання з-за кордону, а також за кордон резидентами та нерезидентами гривнень визначається НБУ. Суми у гривнях, що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно повернені в Україну.

Уповноважені банки зобов’язані купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів із метою забезпечення виконання зобов’язань резидентів.

НБУ зобов’язаний проводити політику, спрямовану на підтримання гривні, для чого може виступати суб’єктом міжбанківського валютного ринку України.

НБУ видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій.

Генеральні ліцензії видаються банкам та іншим кредитно-фінансовим установам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Фінансово-кредитні установи, що одержали генеральну ліцензію НБУ на здійснення операцій, пов’язаних із торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами — резидентами.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Є операції, які не потребують індивідуальної ліцензії, — це:

• вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами-резидентами іноземної валюти на суму, що визначається НБУ;

• вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними на законних підставах;

• платежі в іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, або інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами страхування життя;

• здійснення платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу від іноземних інвестицій;

• вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;

• відкриття фізичними особами-резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

• відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками;

• відкриття рахунків у іноземній валюті резидентами в уповноважених банках.

Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною, яка має відношення до цієї операції.

Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються НБУ. Відмова у видачі ліцензії може бути оскаржена в суді.

Торгівля іноземною валютою на території України юридичними особами здійснюється через уповноважені банки, що одержали ліцензію НБУ на торгівлю іноземною валютою, виключно на міжбанківському валютному ринку України.

Уповноважені банки, що одержали ліцензію НБУ, мають право:

а) від свого імені купувати і продавати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку за дорученням і за рахунок клієнтів;

б) від свого імені та за свій рахунок купувати, а також продавати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб.

Фізичні особи мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам, які одержали ліцензію НБУ, або за їх посередництвом — іншим фізичним особам-резидентам.

Фізичні особи-резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках, що одержали ліцензію НБУ, або за їх посередництвом — у інших фізичних осіб.

У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Наймодавці-нерезиденти здійснюють оплату праці резидентів виключно у гривнях.

Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у гривнях допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії НБУ.

Для валютних операцій використовуються обмінні курси іноземних валют, виражені у гривнях, курси валютних цінностей в іноземних валютах а також у розрахункових (клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються НБУ за погодженням із КМУ.

Національний банк нашої країни розробив і запровадив Класифікатор іноземних валют, що регулює режим застосування кожної валюти та поділяє її на ступені конвертованості. Відповідно до нього всі валюти поділені на три групи:

1) вільноконвертовані валюти держав, які без обмежень обмінюються на інші види валют і широко використовуються для здійснення платежів на міжнародних ринках. Курси цих валют встановлюються НБУ;

2) вільноконвертовані валюти держав, які не використовуються широко для здійснення платежів при міжнародних операціях і не продаються на головних валютних ринках світу. Курси ряду валют цієї групи встановлюються НБУ;

3) неконвертовані валюти. Курси тільки окремих валют встановлюються НБУ тільки по окремих валютах.

До вільноконвертованих валют відносяться долари США, ЄВРО, валюти Швейцарії, Японії тощо. Вільноконвертовані валюти, як правило, використовуються при визначенні валюти ціни. В світовій торгівлі роль основної валюти виконує долар США, за допомогою якого здійснюється більша частина міжнародних розрахунків, фіксуються світові ціни на більшість товарів, сировину, паливо, значну частину готових виробів, а також тарифів на різні види послуг.

У вільноконвертованій валюті здійснюються розрахунки з нерезидентами по експортно-імпортних операціях.

Валюта з обмеженою конвертованістю — національна валюта, що функціонує в межах країни і служить засобом платежу за товари, послуги та за іншими розрахунками, якщо це обумовлено договором.

До такого виду валют відносяться національні валюти більшості країн, що розвиваються, держав ближнього зарубіжжя, країн СНД. Це угорські форинти, індійські рупії, ізраїльські шекелі, польські злоті, турецькі ліри, єгипетські фунти, чеські і словацькі крони та інші. Всього в цій групі 35 найменувань валют.

Крім того, в міжнародних розрахунках використовуються особливі рахункові одиниці або міжнародна валюта — СПЗ, ЄВРО.

СПЗ — спеціальні права запозичення, які емітуються Міжнародним валютним фондом для безготівкових записів на рахунках у межах цього фонду і використовуються в операціях центральних банків та фондів.

ЄВРО — єдина колективна валюта, введена з 1 січня 1999 року країнами Європейського союзу.

НБУ може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України фінансово-кредитних установ за винятком операцій, пов’язаних із строковими угодами.

Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню, порядок і терміни якого встановлюються НБУ.