Виникнення банків

Реферат

Виникнення банківської справи історично пов'язане з потребою ринку в посередницькій діяльності з розміну та обміну цінностей, здатних виконувати функцію грошей в обмінних і торгових операціях. Потреба в розвитку банківських послуг зростала з розвитком і розширенням торгівлі. Поява грошей, здатних до обігу як універсальний товар, перетворила примітивний бартерний обмін на обіг товару через операції купівлі-продажу. Між виробником товару та його споживачем поставали посередники. На різних етапах розвитку ринку ними були, з одного боку, перекупник чи купець — система торгових послуг, а з іншого — міняйло, банкір і кредитно-фінансова система.

Розвиток і поширення грошового обігу зумовили виникнення спеціального виду товару у вигляді документальних прав на матеріальні товари й іншу власність. Услід за грошима в обіг увійшли боргові розписки і вимоги, а також інші різновиди зобов'язань і цінних паперів — титули власності, комерційні й казначейські векселі, облігації, акції тощо.

Поступове зростання економіки європейських держав, посилення влади і впливу католицької церкви на державну політику, розвиток науки, поява нових технологій сприяли підвищенню ділової активності та розширенню торгівлі. Це зумовило появу великих державних жиробанків, що дало змогу значно розширити систему проведення безготівкових розрахунків між її клієнтами.

Жиророзрахунок широко застосовується і в наш час як система безготівкових розрахунків і як різновид безготівкових розрахункових операцій, пов'язаних з переказом коштів з одного банківського рахунка на інший, здебільшого в межах одного банку або єдиної банківської системи. Використання системи жиророзрахунків у момент її створення дало змогу клієнтам одержати певні переваги: зберігати активи в золоті чи інших металах (уникаючи їх природного зношування, пов'язаного з обігом); проводити розрахунок шляхом переказу на банк і одержувати плату від своїх контрагентів у повновагових монетах за гарантування якості грошей банком. Переваги використання паперових платіжних засобів у вигляді переказів жиробанків зумовили швидке зростання популярності банківських грошей і згодом — появу банкнот — банківських цінних паперів.

Безпосередніми попередниками сучасних банкнот були білети, що випускали в обіг німецькі золотих справ майстри в середині XVII ст. як посвідчення про прийняття внесків у золоті чи інших дорогоцінних металах. Таке посвідчення, або «зобов'язання златоковалів», було безстроковим борговим зобов'язанням, встановленої форми, що надавало його пред'явникові безумовне право вимагати в будь-кого з членів цеху златоковалів зазначену в зобов'язанні суму грошей в будь-який час. Ці боргові зобов'язання вільно переходили з рук у руки і слугували еквівалентом золотих монет, а їх використання давало змогу накопичувати золото і здійснювалося з метою не лише припинення природного зношування золотих монет в обігу, а й запобігання втрати цінностей у разі аварій корабля й за інших аналогічних обставин. Ще одне джерело прибутку цеху златоковалів — використання частини отриманих «безвідсоткових вкладів» для надання відсоткових позичок уряду й іншим надійним позичальникам. Для підтримки стійкого обігу своїх боргових зобов'язань златоковалям необхідно було тримати в резерві лише певну частину отриманих цінностей у вигляді золотих монет для задоволення поточних вимог власників банкнот. Майже одночасно той самий цех златоковалів увів в європейську торгову практику прототип чекового обігу, тобто надав можливість випускати в обіг письмові платіжні накази на вклади.

Банківські білети вперше з'явилися 1661 р. у касах Стокгольмського банку, але досить швидко були вилучені з використання. Постійний обіг банкнот почав забезпечувати з 1694 р. Англійський банк, що ввійшов в історію й як перший стабільно функціонуючий банк у Європі. Ідея, покладена в основу діяльності емісійних банків, значно вплинула на розвиток промисловості на ранніх етапах становлення капіталізму.