Аналіз діяльності банку є одним з основних напрямів економічної роботи і має велике значення для самих банків, їх клієнтів, а також для банківської системи загалом. На основі такого аналізу, проведеного як на мікрорівні (в окремому банку), так і на макрорівні (у банківській системі), у кінцевому рахунку визначають основні напрями грошово-кредитної політики, прогнозують ситуацію на кредитних ринках країни, роблять висновки про стабільність і надійність банківської системи, контролюють виконання банками встановлених нормативів. Аналіз діяльності комерційного банку містить: — оцінку стану і результатів роботи банку на момент проведення аналізу; — порівняння результатів діяльності конкретного банку та інших банків; — узагальнення результатів аналізу і підготовку рекомендацій для ухвалення управлінських рішень, спрямованих на поліпшення роботи конкретного банку й досягнення безпеки функціонування всіх банків. Оцінюючи стан і результати діяльності банку, необхідно: — проаналізувати структуру активних і пасивних операцій; — визначити значення основних нормативів, встановлених НБУ; — проаналізувати прибутковість банку. Розглянемо для прикладу характеристики, використовувані в разі аналізу прибутковості банку. Црибуток — показник результативності діяльності банку. Його аналіз варто починати з розгляду складових компонентів. Прибуток банку — різниця між його доходом і витратами. Балансовий прибуток банку — сума прибутку й надходжень від реалізованих операцій, у тому числі від курсових різниць за іноземними операціями і дебетовим сальдо мінус збитки від реалізованих операцій. Основним джерелом банківського прибутку є прибуток від відсоткової різниці, що визначається як отримані відсотки мінус сплачені. Дохід банку — загальна сума коштів, отриманих від здійснення активних операцій. Банківський дохід становлять: — отримані відсотки; — доходи і комісія з послуг; — доходи від операцій з цінними паперами; — доходи від інкасації грошового виторгу й перевезення цінностей; — доходи від діяльності негоспрозрахункових підрозділів банку; — доходи від операцій із золотом і дорогоцінними металами; — доходи з операцій касового обслуговування Держбюджету і державного боргу; — штрафи, пеня, отримані неустойки та ін. Витрати банку - сума витрат за пасивними операціями, в тому числі — на утримання апарату управління. До них належать: — сплачені відсотки; — сплачена комісія з послуг клієнтам, банкам за кореспондентських відносин; — витрати на операції з цінними паперами; — поштово-телеграфні витрати з операцій клієнтів; — витрати на операції із золотом та іншими дорогоцінними металами; — витрати на розрахункове і касове обслуговування; — витрати на виготовлення, пересилання бланків, паперу, пакувального матеріалу, необхідних для здійснення банківських операцій; — витрати на маркетинг і рекламу; — витрати на оплату послуг комп'ютерних центрів; — амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів; — витрати на ремонт основних засобів; — витрати на виготовлення паперових грошей і монет; — витрати з операцій касового обслуговування Держбюджету і державного боргу; — штрафи, пеня, сплачені неустойки та ін. Найважливішими показниками прибутковості банку є прибутковість активів і капіталу. Показник прибутковості активів характеризує ефективність використання всіх ресурсів, які банк отримав у своє розпорядження, а показник прибутковості капіталу — прибутковість капіталу учасників. Узагальнюючим показником банківської діяльності вважають прибутковість капіталу, а показник прибутковості активів відображає внутрішню політику банку, професіоналізм його управлінського апарату, який підтримує оптимальну структуру активів і пасивів з погляду доходів і витрат. Для зростання прибутковості капіталу банку необхідно збільшити прибутковість його активів і зменшити частку статутного фонду в загальній сумі коштів банку. Прибутковість активів може бути збільшена за рахунок: — збільшення відсоткової ставки за активними операціями і зменшення — за залученими коштами; — збільшення частки власних коштів банку в загальній його сумі коштів; — зменшення співвідношення власних і залучених коштів. Ефективність діяльності банку визначається також за допомогою таких показників: чистий спред, чиста відсоткова маржа, інший операційний дохід, продуктивність праці. Спред — одночасні купівля і продаж ф'ючєрсних контрактів на один і той самий товар з різними термінами постачання або на два різних, але взаємопов'язаних товари. Чистий спред ізолює вплив відсоткової ставки на прибуток банку і тим самим дає можливість детальніше зрозуміти джерело прибутку. Чиста відсоткова маржа визначає основну здатність банку мати прибуток. Інший операційний дохід показує залежність від «нетрадиційного доходу». Його збільшення, зокрема, свідчить або про диверсифікацію фінансових послуг, або про зростання спекулятивного прибутку, що маскує недостатність основного відсоткового доходу. Продуктивність праці визначає ефективність одного з трьох основних ресурсів банку — кадрів, репутації та фінансових зобов'язань. Цей показник відображає середній прибуток, створений кожним працівником. Крім того, відношення чистого доходу до витрат на утримання персоналу визначає окупність цих витрат. |