Банківська система США

Реферат

Кредитні спілки на ринку депозитів США представлені дрібними фінансовими посередниками — кооперативними організаціями у вигляді кас кредитної взаємодопомоги й асоціацій дрібних вкладників. Кредитні спілки оперують на ринку дрібних споживчих, іпотечних позичок тощо.

У другій половині 70-х років XX ст. у ході реформування банківської системи США розбіжності між фінансовими установами і традиційне розмежування сфер їх діяльності стали поступово нівелюватися. В сучасних умовах практично всі депозитні й комерційні установи США мають можливість діяти в єдиному федеральному правовому полі як універсальні банки, за винятком деяких спеціально обумовлених випадків і з урахуванням обмежень, прийнятих владою окремих штатів.

У другій половині XX ст. банківська система США загалом уникла втрат, подібних тим, яких зазнала в період Великої депресії 30-х років. Але у 80-х роках в економічній і фінансовій системах стали виявлятися наслідки змін законодавства, що регламентує банківську діяльність. Протягом декількох попередніх десятиліть у країні діяв твердий законодавчий поділ установ фінансового ринку на комерційні й інвестиційні з чітким розмежуванням повноважень. У результаті спеціалізації, властивої різним сегментам внутрішнього фінансового ринку, банківські установи США функціонували в суттєво різних умовах, з використанням різних методів оцінки ризику, визначення відсоткових ставок за кредитами, депозитами тощо.

Зміни в законодавстві про банківську діяльність у США значно диференціювали умови діяльності суб'єктів фінансового ринку. Менеджери позичково-ощадних кас, наприклад, одержали можливість надавати кредити не тільки під заставу нерухомості, а й на інших умовах. Можливість швидкого виходу на ширший ринок виявилася занадто привабливою для менеджерів, які не мали достатнього досвіду роботи в нових умовах. Внаслідок змін, що відбулися, конкуренція на фінансовому ринку різко зросла, деякі позичково-ощадні асоціації стали серйозними конкурентами комерційних банків, але більшість інших збанкрутіла через неповернення кредитів та інші негативні явища, пов'язані із нестачею досвіду для оцінки ризику фінансових операцій у нових умовах.

Криза позичково-ощадних асоціацій стала наслідком об'єктивних чинників, що не дали змоги ефективно впливати на розвиток ситуації на грошовому ринку. Найсуттєвішими з них є:

— складність реальної оцінки ризику операцій у разі федеральних банківських ревізій;

— недостатнє забезпечення власного капіталу фінансових установ для операцій на нових сегментах фінансового ринку;

— неможливість компенсувати негативні наслідки дій менеджерів, недостатньо компетентних для роботи на нових сегментах фінансового ринку;

— швидке вичерпання ресурсів федеральної системи, орієнтованої на захист фінансової системи від тимчасових труднощів і втрат при ефективному менеджменті, але не на компенсацію втрат від неефективного управління.

В той же час на розвиток деяких негативних процесів у банківській системі США істотно вплинула система державного страхування вкладів у банківських установах, зареєстрованих ФРС. Практика страхування банківських вкладів і розрахунок на гарантоване відшкодування можливих втрат клієнтів з ресурсів ФКСД призвели до масового поширення практики надання занадто ризикованих позичок і кредитів. У сформованих умовах свідоме перевищення рівня припустимого ризику при кредитуванні давало можливість збільшити дохід кредитора в разі успішної діяльності позичальника і водночас розраховувати на компенсацію можливих втрат з федеральних резервів. Таким чином, обережні кредитори були змушені частково оплачувати втрати від дій своїх ризикуючих конкурентів, не отримуючи ніякого прибутку в разі їх одноосібного виграшу.

На сучасному міжнародному фінансовому ринку американські банки приділяють особливу увагу операціям на ринку цінних паперів, особливо високоприбутковому ринку оновлених європейських держав, що прагнуть до розвитку національної економіки. Істотним стримуючим чинником для американських банків на європейському ринку цінних паперів є відчутна відмінність у культурі ділових та інших відносин між американською й європейською цивілізаціями. Ці розбіжності, що найсильніше виявляються в країнах на території колишнього Радянського Союзу, істотно позначаються на настроях сучасних американських інвесторів, які мають негативний досвід господарської діяльності часів перебудови в СРСР і перших років спільного співробітництва з підприємцями нових незалежних держав.

Банки США, пройшовши початковий етап процесу реорганізації національної фінансової системи, постійно вдосконалюють і розширюють свої можливості як на національному, так і на міжнародному ринку. Американські банки, вийшовши з кризи національної фінансової системи, розширюють власні можливості, поширюючи свій вплив на нові галузі діяльності. Комерційні банки США інтенсивно працюють на внутрішньому ринку капіталу і виявляють підвищений інтерес до цінних паперів корпорацій, особливо на ринку облігацій.

Законодавчий поділ американських банків на інвестиційні та комерційні останніми роками поступово згладжується через лібералізацію фінансового законодавства в різних штатах. Тому конкуренція між фінансовими інститутами на внутрішньому ринку США суттєво зросла, інвестиційні банки, наприклад, намагаються організувати свого роду «альянс позичкодавців» і прагнуть захопити лідерство в банківському кредитуванні клієнтів. У свою чергу, комерційні банки намагаються знайти своє місце на фондовій біржі, що, не без підстав, вважається необхідним для виживалня в нових умовах внутрішнього ринку, що склалися після кризи 80-х років.

Для великих інвестиційних структур, що діють за ліцензіями федерального рівня і на міжнародному фінансовому ринку, такий перебіг подій незручний, оскільки їхні можливості суттєво обмежені положеннями нормативних актів, прийнятих ще в епоху подолання наслідків періоду Великої депресії, які становили правову основу банківської діяльності.

Хвиля масових банкрутств банків, спровокована різкими змінами в кон'юнктурі світового ринку на початку 70-х років і наступними змінами у національному фінансовому законодавстві США, істотно вичерпала страхові ресурси ФКСД, і в 1991 р. Конгрес США був змушений надати їй додаткові кредитні повноваження. В наш час у США здійснюють формування нової концепції державного страхування в національній банківській діяльності й відповідну модернізацію ФКСД, що в умовах інтенсивної зміни законодавства про фінансову діяльність є дуже складним завданням.