Кормові медоносні культури

Реферат

Люцерна серповидна (М. falcata L.) — багаторічна рослина, заввишки 40—80 см. Квітки золотисто-жовті, зібрані у коротку багатоквіткову китицю головчастої форми. Цвіте з червня по вересень. До першого укосу цвіте 25, до другого — 10 днів. Медопродуктивність до першого укосу залежно від сорту змінюється від 235 до 450 кг, а при другому укосі становить 130—165 кг/га посіву. Для бджіл доступніший нектар квіток жовтої люцерни, ніж синьої. Вона дає бджолам нектар, пилок і є доброю медоносною культурою.

У посівах жовта люцерна розвивається повільніше, ніж синя, відростає після випасання і скошування також повільніше. Висівають її весною разом з покривною культурою з розрахунку 12 кг насіння на 1 га.

У дикому стані росте на луках, узліссях, по чагарниках, у світлих лісах.

Конюшина (Trifolium L.) — багаторічна або однорічна рослина з родини бобових. У природних умовах на території нашої країни зареєстровано близько 70 видів конюшини, в тому числі на Україні — близько 40. Всі види конюшини добрі медоноси.

Конюшина червона, або лучна (Т. pratense L.) — багаторічна рослина, заввишки 20—60 см. Квітки червоні, рожеві або лілуваті, зібрані у головчасті суцвіття. Цвіте з травня по вересень, запилюється джмелями та бджолами. Медопродуктивність 1 га посіву 50—60 кг.

Квітки червоної конюшини краще відвідують сірі гірські кавказькі бджоли та їх помісі. У місцевих бджіл хоботок короткий і не досягає дна квітки, тому вони неохоче працюють на квітках конюшини червоної і, якщо поряд є інші медоноси, переключаються на них. За один облік на 10 м² насінної ділянки конюшини нараховують 8—10 бджіл.

Бджоли з квіток конюшини збирають менше нектару і більше пилку. Але з насінних ділянок у другій половині липня та серпні одержують товарний мед. Урожайність насіння близько 3 ц/га.

Конюшина біла, повзуча (Т. repens L.) — багаторічна рослина, заввишки 10—35 см. Квітки — білі або біло-рожеві, зібрані в кулясті головки, що сидять на довгих квітконосах. Цвіте з травня по вересень, протягом 35—40 днів. Одна з кращих медоносних рослин — медопродуктивність її близько 120 кг/га. Мед з конюшини білої світлий, ароматний. Бджоли збирають з неї легкодоступний нектар і пилок одночасно.

Конюшина гібридна, шведська (Т. hybridum L.) — багаторічна рослина, заввишки 30—80 см. Суцвіття нагадують головки кулястої форми. Квітки дрібні, рожеві або рожево-білі. Її добре відвідують бджоли. Цей вид конюшин є одним з кращих медоносів. Запилюється перехресно бджолами. Посіви її мають велике значення для пасіки. Цвіте з червня по вересень протягом 35—40 днів. Медопродуктивність 1 га посіву становить 145 кг.

Становлячи велику цінність для бджіл, конюшина гібридна є також доброю кормовою рослиною. В природних умовах невелика кількість її росте на вогких луках, по краях боліт, у балках, по берегах річок.

Буркун білий (Melilotus albus Desr.) — дворічна або однорічна рослина з родини бобових. Зацвітає в середині червня і цвіте близько 40 днів, у південних районах України на 10— 12 днів раніше, ніж у північних. Буркун є добрим медоносом. Нектаропродуктивність з 1 га посіву 300 кг і більше. Однорічний буркун зацвітає на місяць пізніше дворічного (наприкінці липня) і цвіте близько 60 днів. Квітки білі, пониклі, зібрані по 40—100 у вузькі не дуже густі китиці. Однорічний буркун виділяє багато нектару, і бджоли можуть зібрати з 1 га посіву його до 200 кг. Цінна кормова культура.

Вика волохата, або озима (Vicia villosa Roth.) — цінна кормова і медоносна рослина, заввишки 40—80 см. Квітки сині або червоно-фіолетові, зібрані в багатоквіткові китиці. Цвіте від середини червня до середини липня, 29—31 день. Цвітіння однієї квітки триває 2 дні. Запас цукру в нектарі від 140 до 200 кг/га посіву. Квітки вики волохатої добре відвідують бджоли, які беруть з неї нектар і пилок. Краще використовують нектар з вики сірі гірські кавказькі бджоли.

Вирощують цю культуру переважно в сумішці з житом.

Лядвенець рогатий (Lotus corniculatus L.) — багаторічна трав'яниста рослина з родини бобових, заввишки до 70 см. Квітки золотисто-жовті, зібрані по 3—8 шт. у головчасті зонтики. Цвіте з половини травня до вересня. Медопродуктивність у перший рік життя становить 35, на другий — 75 кг/га посіву.

Нектар виділяється нектарниками, розміщеними кільцем біля основи зав'язі. Квітки лядвенця приваблюють бджіл.

Це добра кормова і медоносна рослина. Сіють лядвенець рогатий весною або восени у чистому вигляді і в сумішках.

Редька олійна (Raphanus sativus var. oleifera Matzg.) — однорічна скоростигла холодостійка кормова і медоносна культура з родини хрестоцвітих, заввишки 100—120 см. Квітки білі, синюваті або рожеві, зібрані в рідкі китицеподібні суцвіття на верхівках стебел. Цвітіння настає через 30—35 днів після появи сходів і триває 22—25 днів. Редька виділяє на 100 квіток 10,3—12,5 мг цукру в нектарі. Бджоли добре відвідують квітки, збираючи з них нектар і пилок. За одне спостереження на 10 м² налічують 9—12 бджіл. Медопродуктивність при широкорядному способі посіву 35—55 кг/га.

Редька олійна вимоглива до вологи, сіють її одночасно з ярими зерновими широкорядним способом з міжряддями 45 см. Запилюють цю культуру в основному бджоли.

Перко PVH — гібрид від схрещування тетраплоїдного озимого ріпака з тетраплоїдною китайською капустою.

Це однорічна типова озима культура з родини хрестоцвітих. При висіві в серпні утворює добре розвинену стрижневу малорозгалужену кореневу систему і прикореневу розетку листя. Яровизація рослин відбувається при зниженій температурі восени. Рано навесні відростають розгалужені стебла заввишки 100 см і більше. Квітки подібні до квіток ріпака, жовтого кольору, їх добре відвідують бджоли. Перко, посіяний у серпні, зацвітає на початку травня, цвітіння триває 22—25 днів. Бджоли збирають з нього нектар і жовтуватий пилок. Медопродуктивність 50—60 кг/га. Високі і кормові якості цієї культури.

Насіння перко PVH висівають широкорядним способом з міжряддям 45 см, витрачаючи по 8—12 кг насіння на 1 га, глибина загортання 2 см.

Сильфія пронизанолиста (Silphium perfolialum L.) — багаторічна трав'яниста рослина з родини складноцвітих. У перший рік життя утворює розетку листків, у наступні роки виростають чотиригранні прямостоячі стебла заввишки до 3 м.

Квітки золотисто-жовті, зібрані у невеликі кошики, які утворюють волотеподібне суцвіття. Цвітіння настає в кінці липня і триває 65—70 днів. Бджоли збирають з неї нектар і пилок. Медопродуктивність 120 кг/га посіву.

На кожному стеблі утворюється 20—40, а іноді й більше кошиків.

Використовують сильфію на зелений корм, силос і як пізній медонос.

Серадела посівна (Ornithopus sativus Brot.) — кормова ї медоносна однорічна рослина з родини бобових, яку вирощують на бідних піщаних грунтах. Стебло заввишки 50 см, дуже розгалужене, добре облистнене. Квітки дрібні, рожеві, зібрані в зонтикоподібні суцвіття. Зацвітає через 40—45 днів після висіву і цвіте до приморозків. Серадела — пізній медонос, з якого бджоли мають тривалий підтримуючий збір нектару. Медопродуктивність близько 25 кг/га посіву.

Козлятник східний, галега (Galega orientalis Lam.) — багаторічна кормова і медоносна культура з родини бобових. Стебло пряме, розгалужене, заввишки 80—140 см. Росте на одному місці 6—10 років і більше. Суцвіття у вигляді китиці, довге, нещільне, багатоквіткове — 20—50 квіток. Квітки ясно-голубі або блідо-фіолетові, зрідка білі.

Цвіте в кінці травня — на початку червня, 22—30 днів. Середня медопродуктивність 25—30 кг/га посіву.