Олійні медоносні культури

Реферат

Серед олійних медоносів найбільш поширений соняшник. У степовій зоні України під ним зайнято 85 % усієї посівної площі цієї культури в республіці. Крім соняшника, до групи олійних належать ріпак, гірчиця біла та сафлор.

Соняшник звичайний (Helianthus annus L.) — однорічна шорсткоопушена, трав'яниста рослина з родини складноцвітих. Квітки жовті, зібрані у великі кошики. По краю кошика — язичкові, неплідні, середні — трубчасті, двостатеві, плодючі. Цвіте соняшник у липні — серпні, 30—35 днів. Медопродуктивність залежно від сорту змінюється від 30 до 45 кг/га посіву. Бджоли беруть нектар і пилок. За період цвітіння соняшника при сприятливих погодних умовах одна бджолина сім'я приносить у вулик до 40 кг меду і більше. В південних областях республіки з нього одержують основну товарну продукцію. Мед золотисто-жовтий, швидко кристалізується, терпкуватий на смак.

Ріпак (Brassica napus L. var. oleifera Metzg.) — однорічна рослина з родини хрестоцвітих. Цінна олійна кормова та медоносна культура. Розрізняють озимий і ярий ріпак.

Ріпак озимий (Brassica napus L. var. oleifera D. C.) — перехреснозапильна рослина, заввишки до 1 м. Квітки жовті, зібрані в рідкі китицеподібні суцвіття. Зацвітає в травні, тобто через місяць після початку весняного відростання. Цвітіння триває 25—30 днів. Бджоли беруть нектар і пилок.

У квітках озимого ріпака міститься в середньому 0,7 мг нектару, в якому на цукор припадає 12—14 %.

Медопродуктивність 60—75 кг/га посіву. Мед прозорий, гіркуватий, швидко кристалізується, тому залишати на зиму бджолам не рекомендується. Озимий ріпак є цінним раннім медоносом, його висівають на зелений корм.

Ріпак ярий (Brassica napus var. oleifera Metzg.) — за медопродуктивністю не поступається озимому. Цвіте в червні — липні, 35—40 днів. Це цінний медонос для літнього взятку. Сіють його на Україні в зонах Полісся і Лісостепу на невеликих площах. Найкращими грунтами для вирощування є чорноземи й добре удобрені сірі опідзолені грунти.

Гірчиця біла (Sinapis alba L.) — однорічна трав'яниста рослина заввишки 80—100 см з родини хрестоцвітих. На верхівці стебла знаходяться жовті квітки, біля основи яких хрестоподібно розміщені темно-зелені нектарники. Цвітіння гірчиці білої настає через 30—35 днів після висівання і триває 38—42 дні. Залежно від грунтово-кліматичних умов кількість цукру з однієї квітки змінюється від 0,29 до 0,44 мг. Медопродуктивність в середньому 105 кг/га посіву. Квітки гірчиці своїм забарвленням і запахом приваблюють бджіл, які інтенсивно відвідують їх, збираючи нектар і пилок. Обніжжя — лимонно-жовтого кольору.

Крім гірчиці білої, до медоносних рослин, які вирощують у сільському господарстві для одержання насіння, належать капуста, бруква, редька, редиска, турнепс та ін. Мед з них швидко кристалізується в стільниках, а тому на зиму для бджіл непридатний.