Шкідники бджіл

Реферат

Миші та інші гризуни завдають найбільшої шкоди бджолам переважно взимку. Вони можуть поселятися в пасічних будиночках, сотосховищах, зимівниках, де гризуть інвентар, стільники, роблять нори. Виявляють мишей у вуликах за підмором, від якого залишаються тільки частини, екскрементами та за специфічним неприємним запахом.

Знищують гризунів за допомогою біологічного, механічного та хімічного (отруйними принадами) методів.

Отруйні принади готують рівномірним змішуванням будь-якого зерна, комбікорму чи борошна, меду або стільників з медом та пергою (10—15 % від маси принади) і однієї з отрут у такій кількості від маси принади: 0,5 %-ний зоокумарин — 5; 1 %-ний зоокумарин — 2; 1 %-ний розчин натрієвої солі зоокумарину — 1,5; ратидин — 0,01—0,015; крисид — 1; фосфід цинку—2,5 %. Застосовують також і бактокумарин. Цей препарат випускається як готова принада й містить натрієву сіль зоокумарину та хвороботворні бактерії. Отруйні принади розкладають по 50—500 г на кожне визначене місце протягом 2—3 днів.

Щурка золотиста — птиця, яка має довжину тулуба близько 26 см і яскраве оперення: голівка і нижня частина тіла зеленувато-сині, шия золотисто-жовта, спинка каштаново-бура, хвіст зелений, крила сині, зелені, коричневі, дзьоб гострий, довгий. Поширена на всій території країни.

Гнізда влаштовують в землі на обривах й крутих берегах річок або в ярах і балках у вигляді горизонтальних нір довжиною до 2 м, де самка відкладає 5—8 яєць.

На пасіку нападають зграями (100 птахів і більше). Одна щурка за день може знищити 700—1000 бджіл. Найбільшої шкоди завдають в липні — вересні. Після нальоту щурок на пасіку інколи останні залишаються без льотних бджіл.

Птахів потрібно відлякувати від пасіки пострілами з рушниць або криками самих щурок, записаних на магнітофонну плівку, передаючи їх по гучномовцю на пасіці. Уникають розташування пасік поблизу гніздування птахів.

Воскова міль буває велика і мала. Шкоди завдають гусениці, які для свого розвитку поїдають близько 0,4 г воску і руйнують 500 комірок і більше. Річне потомство однієї молі може знищити 250 т воску.

Для запобігання розвитку і ліквідації молі на пасіках утримують сильні сім'ї у вуликах без щілин, дотримують чистоти, зберігають стільники в сотосховищах, обладнаних стелажами, стільники розташовують на віддалі 2—3 см один від одного. Сотосховища бувають відкритого і закритого типів. Перші потребують менших витрат на будівництво, а стільники в них зберігаються не гірше, ніж у сотосховищах закритого типу. Старі стільники своєчасно перетоплюють на віск. Для знищення молі стільники, які зберігаються в закритих приміщеннях, обробляють сірчистим газом із розрахунку 50 г сірки на 1 м³ ящика або сотосховища, формаліном у дозі 50 мл, оцтовою кислотою або 70 %-ною есенцією в дозі 200 мл, парадихлорбензолом — 1 кг, бромистим метилом — 80 г, етиленбромідом — 16 г на 1 м³ при експозиції 24 год.

Мурашки різних видів непокоять бджіл, забирають їх кормові запаси, а деякі нападають на бджіл і маток, влаштовують свої гнізда у вуликах слабких сімей. Запобігають проникненню мурашок у вулики змащенням підставок вуликів солідолом або автолом. На стелю вулика кладуть м'яту, томати тощо.

Оси та шершні. Оси, проникаючи у вулики, крадуть мед та поширюють хвороби. Шершні нападають на бджіл і використовують їх для годівлі свого розплоду. Самим радикальним засобом боротьби є знищення гнізд ос та шершнів. У місцях нападу ос виловлюють за допомогою пляшок з прозорого скла, до половини заповнених солодкою принадою.

Шкідники перги. Пергу в стільниках, а також зібране на пасіці обніжжя пошкоджують пергова міль, шинковий шкіроїд і деякі кліщі. Личинки шкідливих комах та кліщі живляться пергою, перетворюють її в пилоподібну масу, засмічують екскрементами. Обніжжя з личинками і коконами молі втрачає товарну цінність.

Для запобігання ураженню шкідниками гнізда бджолиних сімей утримують в чистому стані, чистоту підтримують також у сховищах та на складах, де зберігаються стільники і готова продукція.

Для знищення молі та кліщів проводять обробку сірчистим газом, спалюючи 50 г сірки на 1 м³ приміщення. Ураженню перги плісеневими грибами запобігають належним зберіганням стільників (не допускають надмірного зволоження приміщення, присипають пергу цукровою пудрою тощо).