Маточне молочко

Реферат

Маточне молочко виробляється верхньощелепними і підглотковими залозами робочих бджіл. У сім'ї його використовують для годівлі матки. Найбільше маточного молочка вироблять бджоли під час виведення молодих маток. На четвертий день розвитку маточної личинки запас цього високоактивного корму в маточниках досягає 200—250 мг.

Повністю склад маточного молочка ще не вивчений. У ньому виявлено понад 110 різних речовин і елементів, суха речовина яких становить 1/3 всієї маси. Свіже маточне молочко являє собою желеподібну білувато-жовту масу з легким своєрідним запахом. Смак його ледь кислий, злегка гострий, викликає незначне подразнення слизових оболонок. На відкритому повітрі під дією кисню, світла та звичайної кімнатної температури в ньому відбуваються значні зміни, які призводять до втрати лікувальних властивостей і псування. В незахищеному стані молочко після добування з маточників висихає, окислюється, стає жовтим, коричневим, пліснявіє, розкладається.

В 1 см³ міститься 1,1 г свіжого або 1,4 г молочка в сухому стані. Розчинність у воді не повна, частина речовин утворює суспензію. Присутність молочка дає кислу реакцію.

Через 2 год після виділення залозами висока активність цього продукту може втрачатись. Тому сучасна технологія збирання і зберігання передбачає дотримання умов, при яких фізіологічна дія і терапевтичне значення молочка майже не змінюються протягом тривалого часу.

Молочко збирають протягом червня — липня від спеціально підготовлених сімей-виховательок, яким систематично підставляють личинок на виховання маток, але розвиток допускають до 4-денного віку, коли навколо них у мисочках буде найбільша кількість корму. Личинок викидають з незапечатаних маточників, а молочко вибирають. Потім на ті місця прищеплюють личинок повторно й так бджолина сім'я продовжує виробляти продукцію протягом трьох тижнів і більше. Основні умови високої продуктивності таких сімей: осиротіння бджіл відбиранням матки або спеціальною ізоляцією її у відгородженій частині вулика; наявність молодих бджіл, у яких добре функціонують залози; достатнє забезпечення кормом, а в періоди без взятку щоденна підгодівля цукровим сиропом по 0,5—1,0 кг; скорочення гнізда для створення тісноти, при якій бджоли схильні закладати багато маточників; суворе дотримання техніки прищеплення личинок; наявність у гнізді перги та поповнення запасів корму.

Для виконання робіт, пов'язаних з добуванням молочка, необхідно обладнати невелику лабораторію в чистій кімнаті. Температуру повітря в ній доводять до 24—26 °С, вологість — до 80 %. Посуд і обладнання, що перебуває в контакті з продукцією, дезинфікують спиртом-ректифікатом.

Технологія збирання молочка включає підготовку сімей-виховательок, прищеплення личинок у штучні мисочки з воску, регулярне відбирання маточників з молочком і роздавання в той же день нових прищеплених личинок у сім'ї-виховательки, вибирання молочка з маточників у спеціально приготовлений посуд та систематичний догляд за бджолиними сім'ями.

Завчасно готують спеціальні рамки з мисочками, якими користуються у матковивідній справі. На чотирьох або п'яти горизонтальних планках з нижнього боку розтопленим воском закріплюють штучні мисочки, по 15—25 шт. на кожній. Високопродуктивним сім'ям в одній рамці можна дати до 100 мисочок з личинками. Планки роблять знімними або обертовими.

Поширені два способи підготовки сімей-виховательок для збирання молочка: з повним осиротінням, коли матку відбирають у сформований відводок, та з умовним поділом її на дві частини, одна з яких хоч і залишається без матки, проте бджоли спілкуються через перегородку вулика.

При неповному осиротінні в нижній частині перегородки залишаються отвори з двох рядів роздільної решітки. Вулик-лежак розділяють нею проти льотка так, щоб більшу частину мала сім'я-вихователька. В менший відділ переносять матку і ставлять три порожні стільники для відкладання яєць та один з кормом (біля перегородки). З другого боку створюють буферну зону з кількох кормових рамок, а за ними — розплід. Посередині гнізда сім'ї-виховательки залишають порожнє місце для двох рамок. Туди через добу дають личинок для годівлі молочком. Між ними та по обидва боки ставлять стільники з відкритим розплодом, яким приваблюється велика кількість бджіл-годувальниць.

Другий спосіб забезпечує нетривале використання сім'ї-виховательки — три тижні. При цьому матку від сім'ї відбирають у відводок, створюючи повне осиротіння, а гніздо скорочують відповідно до кількості бджіл. Через 5—6 год у центр його ставлять рамки з прищепленими личинками. Раз у три доби проводять відбирання молочка і повторне прищеплення личинок. Через кожні 6 днів сім'ю-виховательку підсилюють печатним розплодом від резервних бджолиних сімей.

Технологія збирання молочка від сімей, утримуваних у багатокорпусних вуликах, подібна, за винятком підготовки гнізда, його ділятв на дві частини горизонтальною перегородкою, яку кладуть між двома корпусами. Матку весь час утримують в нижньому корпусі, де розміщують один — два стільники з медом і пергою, два порожніх для засіву, один з відкритим розплодом. Під час взятку вільний простір заповнюють спорожненими стільниками. Над перегородкою в середній частині верхнього корпусу залишають місце для рамки з мисочками, а по обидва боки ставлять по одному стільнику з відкритим розплодом, далі по одному — два стільники з печатним розплодом і біля стінок — з медом і пергою.

Підприємства приймають на переробку маточне молочко від господарств свіжим. Зібрану сировину зберігають у герметично закритих флаконах з темного скла при температурі від 0 до +4 °С в сухому й темному місці. Кришки попередньо обробляють розтопленим воском. Якщо в умовах пасіки встановити холодильник немає змоги, для тимчасового зберігання (5—7 днів) флаконів до відправлення замовникам використовують термоси й бідони з льодом та теплоізоляцією.

Для тривалого зберігання в домашніх умовах молочко під час збирання розфасовують малими порціями у невеликі флакони чи пробірки, герметично закривають і залишають у холодильнику. Можна зберігати також у вигляді спиртової емульсії (10 г молочка і 90 г спирту). Практикують змішування його з медом.