Прополіс

Реферат

Прополіс являє собою суміш різних речовин, серед яких переважають зібрані з бруньок, стебел і листків рослин смоли та бальзами. У вулику до них домішуються віск, квітковий пилок або бальзамисті оболонки пилкових зерен, а також виділення верхньощелепних залоз. При добуванні з гнізда в прополіс потрапляють часточки деревини, утеплювальних матеріалів, тіла бджіл. Прополіс бджоли використовують як будівельний матеріал для полірування воскових комірок, склеювання рамок, корпусів, замазування щілин, звуження льоткових отворів, просмолювання внутрішньої поверхні вулика тощо. Завдяки специфічній дії його на мікроорганізми підтримується належний санітарний стан гнізда.

Хімічний склад прополісу залежить від якості принесених бджолами речовин, місця відкладання у вулику, техніки збирання. В ньому виявлено рослинні смоли (55 %); бальзами, які містять дубильні речовини (8 %); ефірні масла (8 %); ароматичні альдегіди та фенолокислоти; віск (22 %); квітковий пилок (5—11 %); механічні домішки; зольні елементи; вітаміни. Обов'язковими складовими прополісу є флавоноїди (їх виявлено 19) і специфічні виділення верхньощелепних залоз бджіл.

За органолептичними ознаками та властивостями його легко відрізнити від воску та інших речовин. Колір буває коричневий, бурий, зелений, сірий з різноманітними відтінками. Запах стійкий, не втрачається протягом кількох років, специфічний, нагадує прянощі. Смак гіркуватий, терпкий. Залежно від температури прополіс змінює свою консистенцію. При температурі нижчій 15 °С він твердий і крихкий; при підігріванні понад 30 °С стає м'яким, пластичним, 60—70 °С — розплющується, від 80 до 104 °С — топиться. Густина більша, ніж води (1,11—1,27 г/см³). Залежно від призначення розчинниками можуть бути етиловий і метиловий спирт, бензин, скипидар, ефір, ацетон. Екстрагується в рослинних і тваринних жирах (при температурі 80—100 °С) і деяких рідинах.

Прополіс має сильну антимікробну, знеболювальну і стимулюючу дію, сприяє загоюванню ран. Розширюється застосування його в практиці медицини та ветеринарії. З прополісу виготовляють спиртовий настій (екстракт), водно-спиртові емульсії, прополісне молоко (молочну емульсію), прополісне вершкове масло, ефірний екстракт тощо. Використовують його також для інгаляції. З лікувальною метою препарати прополісу застосовують тільки за порадою і під наглядом лікаря.

Збирання прополісу — трудомісткий процес, який доцільно поєднувати з черговим оглядом бджолиних сімей. Стамескою чи іншим інструментом прополіс зчищають із стельових дощечок, фальців вулика, рамок. Більше його знаходять біля льоткових щілин з внутрішнього боку вулика. Збирають прополіс протягом усього літа, але найбільше після медозбору. Дуже схильні до прополісування гнізд бджоли сірої гірської кавказької і середньоросійської порід. Вихід продукції від однієї сім'ї становить до 50 г, іноді 100 і навіть 200 г за сезон.

Державні заготівлі прополісу від пасічних підприємств здійснюють через бази обласних контор бджільництва.