Герасим Смотрицький і його полемічні твори

Реферат

Гідною для свого часу відповіддю на книги Скарги та Гербеста був перший полеміко-публіцистичний трактат в українській літературі «Ключ царства небесного», або, як подають описи стародрукованих книг, «Каленъдар римски новы» Герасима Смотрицького.

Герасим Данилович Смотрицький народився десь наприкінці 20-х чи 30-х років XVI ст. в сім'ї дрібного шляхтича села Смотрич на Поділлі. Довгий час він працював писарем у Кам'янці-Подільському. Близько 1576 р. Г. Смотрицького як освічену людину запрошує князь В. (К.) Острозький для видання «Біблії» і викладання в Острозькій школі (академії), якою він потім керував як ректор. Помер близько 1594 р.

Його трактат «Ключ царства небесного» вийшов 1587 р. в острозькій друкарні. Твір був написаний людиною, що сприйняла благотворний вплив Івана Федорова і, безперечно, знала твори Максима Грека, а можливо, і старого Артемія, особливо його «Посланіе к пану Евстафію Воловичу», де так само, як і в останньому розділі твору Г. Смотрицького «Каленъдар римски новы», розглядається один з пунктів полеміки між католиками і православними про походження «святого духа», якому було присвячено також і полемічну статтю в рукописному збірнику кінця XVI — початку XVII ст., використаному Г. Смотрицьким.

Якщо про знайомство Герасима Смотрицького з посланіями старця Артемія ми можемо тільки здогадуватися, то про те, що Г. Смотрицький знав твори Максима Грека, у нас є всі підстави твердити. Адже один з найосвіченіших людей на Україні 70-х — початку 90-х pp. XVI ст., хоча, за власним зізнанням, «училища николиже видех», перший ректор Острозької православної школи і її викладач, один з керівників літературно-наукового гуртка в Острозі, Герасим Смотрицький, який водночас брав активну участь у діяльності острозької друкарні, допомагаючи Івану Федорову у виданні книг, зокрема знаменитої Острозької біблії (1581), до якої він написав спеціальну передмову і вірші, — безперечно ж, знав (а можливо, і брав участь у підготовці до видання) про твір Максима Грека «О крестном знаменіи», що вийшов з друку на початку 80-х pp. XVI ст. Герасим Смотрицький, звичайно, знав і інші твори Максима Грека, з якими його міг познайомити князь Андрій Курбський, якщо навіть припустити, що, крім списка творів Максима Грека, який був у Курбського, інших більш-менш повних списків у 70—80-ті pp. XVI ст. не було на Україні, хоча останнє спростовується великою популярністю творів Максима-святогорця.

Використавши антикатолицькі твори своїх попередників, які поширювалися в рукописах, Герасим Смотрицький ще в «Предсловіи к благоверному и православному всякого чина, возраста же и сана читателеви», надрукованому в Острозькій біблії (1581), прямо виступив проти іновірців і, маючи на увазі римсько-католицьку пропаганду і, звичайно, книгу П. Скарги 1577 p., зупинився на питанні «про походження святого духа», а також закликав «благочестивих читачів», щоб вони точно йшли за святим письмом — цією біблією — і не потрапили під вплив «писаний иноя церкве и языка». З цієї «Передмови» видно, що Г. Смотрицький першим з українських письменників-полемістів виступив друком хай ще й зі слабою і несміливою відповіддю на випади католиків проти православної церкви: «...но понеже людіе молчат, каменіе вопити понудися; и а ще своею волею дръзнул бых на сіе, безъответен убо был бых; но повеленія благочестиваго князя отрещися отнуть не възначах; обаче же сицевая вещь искусных понуждает паказати образ лучшаго, ненаказанных же влечет к ученію; нерадивыхже и самомнивых ничтоже пользует».

Герасим Смотрицький не міг не знати і про видання «Книжицы» (надрукована 1588 року) «убогого Василія» Острозького, яке тоді готувалося. Острозький творчо використав писання Максима Грека, особливо у другому розділі, де йшлося про походження «святого духа» і який написано було на підставі творів Максима з посиланнями на них.

Сліди впливу на «Ключ царства небесного» Г. Смотрицького творів Максима Грека, насамперед тих, де розглядається богословське питання про походження «святого духа», не підлягають сумніву. Проте самостійно написаний Г. Смотрицьким оригінальний трактат «Ключ царства небесного» має й інші, спільні з деякими творами Максима Грека, риси соціально-викривального характеру. Виступаючи проти «календаря римського нового», Г. Смотрицький обстоював старий календар, говорячи, насамперед, про інтереси «человека бедного, убогого», «который от працы рук своих и в поте лица мусит ясти хлеб свой, и с тоеж працы и поту мусит досыть чинити и даваті пану, что ему роскажут. Звыкл был от предков своих отдавати, што належало богу и што належало пану...», проте тепер, за новим календарем, він не може ні богу догодити, бо пан не визнає «православного свята» і примушує селянина працювати, а коли прийде «панъское свято», «рад бы бедный убозство свое роботою подпомог, боится пана, мусит лишити, а часом за тыми бедами не толко панского нового свята не памятает, але и своего старого забывает, в чом и богу и пану неправ бывает...». І все ж селянин, залежний від поміщика, «мусит болшого (бога) опустити, а меншему (тобто, пану, якого він боїться) служити...».

Написані з різного приводу названі вище твори Герасима Смотрицького і Максима Грека, незважаючи на релігійне забарвлення, або, вірніше, релігійно-богословський характер в цілому, мають спільні соціально-викривальні моменти, що йдуть від реального життя, від сучасної кожному авторові дійсності. Максим Грек також говорить про «бідних поселян», «лихвами губительными (монастирського духовенства) беспрестана томящи», осуджуючи «кровей убогих безщадно испивающи» вищої духовної особи.

Та чи не найбільш пристрасно і патріотично звучать сатирично-викривальні слова Г. Смотрицького, звернені як заклик і застереження до народу: «Повстанте, почуйтеся и поднесете очи душ ваших, а обачте с пильностю як спротивник ваш диявол не спит и не толко, як лев рыкаючи, ищеть кого пожерти, але явне сами в пащеки ему резными способы многие от кръви и повинных ваших впадают... роженые братя и сестры». «Ключ царства небесного» відіграв визначну роль у розвитку українського полемічно-публіцистичного письменства XVI—XVII ст. Він є видатним явищем як перший оригінальний трактат полемічно-публіцистичної прози на Україні.