Стефан Зизаній та його «Казанье...»

Реферат

Полум'яним і активним борцем проти римсько-католицької пропаганди та унії виступив «дидаскал школьный и казнодея» (шкільний учитель і проповідник) «монах Стефан Зизаній, в грецком и словенском языку муж ученый велце», що видав у Вільні 1596 р. (ще до офіційного проголошення Брестської унії у жовтні 1596 р.) книжною українською і польською мовами свій трактат «Казанье св. Кирилла Патріаръхи іерусалимьского, о антихристе и знакох его з розширеніем науки против єресей разъных», який користувався успіхом як на Україні і в Білорусії, так і в Росії. «Казанье» в перекладі російською мовою ввійшло як частина до «Кирилловой книги» (1644, Москва) під назвою «Книга иже во святых отца нашего Кирилла архієпископа іеросалимскаго на осьмый век». У написаних Стефаном Зизанієм статтях теж богословсько-полемічного характеру «Изложеніе о православной вере», «О Вочеловеченіи Господни» и «О знаменіи крестном» зустрічаємо спільні місця з висловлюваннями Максима Грека, зокрема з поставленими російським публіцистом питаннями у названому вище його творі «О знаменіи крестном».

В активі борців проти Брестської унії 1596 p., римсько-католицької пропаганди і польсько-шляхетської політики на Україні та Білорусії були дуже важливі такі полеміко-публіцистичні твори, як посланія І. Вишенського, складена невідомим автором «Книжица» (у десяти відділах, останній з яких є полум'яним посланням І. Вишенського проти унії), надрукована в 1598 р. в Острозі, «Апокрисис» Христофора Філалета та ін.