Історична проза другої половини XVII ст.

Реферат

Величезної ваги події другої половини XVII ст. на Україні знайшли своє відображення і в історико-повістевій прозі. Наслідуючи попередні літописні традиції, спонукані загальним патріотичним піднесенням, відомі й невідомі нам автори намагалися у вигляді різних хронік та літописів записати події, свідками яких були. Для того щоб виховати почуття любові до своєї Вітчизни, літописці зверталися до давно минулих часів, запозичували факти героїчної боротьби співвітчизників з печенігами і половцями, з монголо-татарськими ордами і німецькими рицарями, литовськими і польськими феодалами, з турками і татарами, говорили про визвольну війну 1648—1654 pp.

Отже, літописи становлять не лише головну джерелознавчу базу для історичного дослідження, а й доповнюють наше уявлення про загальний суспільний і літературний процес тих часів; вони є складовою частиною тогочасної української літератури, бо безпосередньо і найвірогідніше відобразили бурхлсзі події суспільно-політичного життя XVII—XVIII ст. Зокрема, у XVII ст. було складено чимало історичних творів, які дістали назви за місцем їх написання чи збереження: Густинський літопис, Київський літопис, Львівський літопис, Добромильський літопис, літописи Межигірського та Підгорецького монастирів, «Хроніка» Ф. Сафоновича і, нарешті, «Синопсис» невідомого автора.

Густинський літопис був знайдений в Густинському монастирі на Полтавщині у списку, що його зробив ієромонах цього монастиря Михайло Лосицький. Автор літопису і час його написання невідомі. Деякі дослідники висловлюють думку, що написати його міг відомий письменник-полеміст Захарія Копистенський, а Лосицький лише скопіював з якогось списку та написав передмову. У передмові Лосицький пише, що люди повинні знати своє минуле, передавати з покоління в покоління культурні здобутки і, зрозуміло, вчитися на помилках, не припускати їх повторення. Сам літопис є творчою компіляцією з різних вітчизняних та польських джерел, де викладається історія Південної Русі від найдавніших часів і до Брестської унії включно. Найпомітніші тут оповідання про початок посполитого козацтва, про запровадження нового календаря та про початок унії на Україні, свідком чого був, напевно, сам автор. Густинський літопис, написаний простою і зрозумілою мовою, є одним з найцікавіших в українській історіографії XVII ст.