Климентій Зиновіїв

Реферат

Діяльність Климентія Зиновієва припадає на другу половину XVII — початок XVIII ст. Жодних біографічних відомостей про Климентія Зиновієва не маємо, крім його автографа — рукопису віршів та «приповісток» (приказок), що пізніше, в 50-х pp. XIX ст., був знайдений українським етнографом О. В. Шишацьким-Іллічем.

Творчість Климентія Зиновієва зацікавила П. О. Куліша, який 1859 р. перший сповістив про рукопис поета статтею в російському журналі «Русская беседа» і незабаром опублікував дещо повнішу статтю про його творчість у січневій книзі журналу «Основа» за 1861 р. Але Куліш негативно поставився в цілому до спадщини невідомого ченця-мандрівника, навівши у своїх статтях гірші, зокрема реакційні, твори поета, поставивши на першому плані вірш «О йдучих на слободы людех». П. Куліш, по суті ігноруючи ту соціальну епоху, в яку жив Климентій Зиновіїв і яка його породила, оцінює його тільки як ідеолога феодалізму, кріпосництва.

Опубліковані ж П. Кулішем як ілюстрації до його статей вірші Климентія Зиновієва привернули увагу літературознавців, істориків, фольклористів, етнографів, письменників.

На підставі докладного й уважного дослідження текстів творів Климентія Зиновієва, його деяких автобіографічного характеру пояснень чи ліричних відступів, певною мірою пов'язаних із його особистими переживаннями або подіями і фактами, що безпосередньо чи посередньо стосувалися його, можна встановити час його діяльності, подати, хоча б у загальному плані, його життєвий і творчий шлях, визначити приблизну дату оформлення Климентієм Зиновієвим його книжки віршів і прислів'їв.

З віршів ми довідуємося, що їх автор не мав постійного місця проживання, терпів щоденну скруту і був людиною освіченою, яка добре розбиралася в теорії віршування, критично мислила, об'єктивно оцінювала свій творчий доробок.