Драма другої половини XVII ст.

Реферат

У другій половині XVII ст. поряд з віршовою значного розвитку набула також драматична література. Після перших спроб української драматургії, що виникла на початку XVII ст. у вигляді віршів-діалогів та інтермедій, поширюються вже драматичні твори. Це були п'єси, тісно пов'язані з тогочасними школами та залежні деякою мірою від шкільного курсу поетики.

Викладачі теорії літератури поділяли драматичні твори на трагедію, комедію і трагідокомедію. Трагедією називали твір, в якому зображувалось нещастя в знатній родині, у представників «знаменитих людей». Зміст комедії становили картини з життя народних мас. Трагідокомедії поєднували в своєму складі сцени, характерні для трагедії та комедії. Отже, до класифікації жанрових видозмін підходили з класових позицій. Шкільна драма складалася з трьох частин: прологу, основної частини, що мала від 2 до 5 дій, та епілогу. Кожна дія містила кілька сцен. Найбільше їх могло бути десять. Кількість дійових осіб була обмежена, в одній сцені їх не повинно було виступати більше, ніж три; крім того, передбачались ще й хори. Драматичні твори рекомендувалося писати 13-складовим віршем старослов'янською мовою для трагедій і трагідокомедій, а народна мова допускалась лише у комедіях. Однак цих теоретичних положень шкільного курсу поетики українські драматурги не завжди дотримувалися у своїй практиці.

Перші шкільні драми на Україні, які походять з другої половини XVII ст., переважно анонімні. Не виключено, що окремі п'єси цього періоду — плід колективної праці викладача поетики та його учнів. Підготовка драм та спектаклів входила до обов'язкової програми тогочасних шкіл, бо такі твори були релігійно-повчального змісту.

За тематикою шкільні драми поділялись на кілька груп. До різдвяного і пасхального циклів належали п'єси, сюжети для яких запозичували з біблійних книг. Драми-міраклі мали теми, спільні з агіографічними легендами. Твори, в яких дійовими особами виступали персоніфіковані абстрактні поняття — «Любов», «Плач», «Надія», «Гордість», «Злість» тощо, називались драмами-мораліте. Найцікавішу групу шкільного драматичного репертуару становили драми на історичну тематику.