Сутність і функції державного страхування

Реферат

Державне страхування як економічна категорія являє собою сукупність особливих грошових перерозподільчих відносин, пов'язаних з подоланням, відшкодуванням можливих надзвичайних та інших збитків застрахованих чи з виплатою грошових коштів громадянам на випадок втрати ними працездатності.

Державне страхування, як і страхування в цілому, відрізняється певними ознаками, які характеризують його специфічність.

При страхуванні виникають грошові перерозподільчі відносини, обумовлені наявністю певного ризику у процесі суспільного відтворення. Суспільне виробництво в цілому, а також діяльність господарських структур та окремих громадян у своїй основі об'єктивно вмішують елементи ризику, шо зумовлює необхідність їхнього попередження, подолання, зменшення руйнівних або збиткових наслідків. Для цього необхідне зосередження коштів у грошовому страховому фонді.

Для страхування характерні замкнуті перерозподільчі відносини між його учасниками при розподілі суми збитку однієї чи декількох осіб (юридичних або фізичних) на всіх осіб, охоплених страхуванням. Подібні перерозподільчі відносини грунтуються на тому, що кількість потерпілих осіб завжди менша від числа учасників страхування. Ця умова створює можливість розподілу збитку між страхувальниками.

Для організації замкнутих перерозподільчих відносин створюється грошовий страховий фонд цільового призначення, який формується за рахунок внесків учасників страхування. Оскільки кошти цього фонду викристовуються лише страхувальниками, розмір страхового внеску являє собою частку участі кожного з них в розподілі збитку. Тому чим ширше коло страхувальників, тим менший розмір страхового внеску і тим доступнішим і ефективнішим стає страхування.

Страхування передбачає розподіл збитку як у просторі, так і в часі. При цьому для ефективного просторового перерозподілу коштів потрібна досить велика територія і значна кількість застрахованих об'єктів. Розподіл збитку в часі у зв'язку з випадковим характером виникнення надзвичайних подій може виходити за рамки одного господарського року і діє протягом багатьох років.

Характерною для страхування рисою, обумовленою замкнутим розподілом збитку, є еквівалентність відносин між страхувальниками, які сплачують внески, і страховою організацією, яка формує і використовує страховий фонд.

Таким чином, страхування виступає як сукупність особливих замкнутих перерозподільчих відносин між його учасниками з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначеного для відшкодування можливих збитків господарських структур та надання допомоги громадянам.

Матеріальним носієм цієї категорії є сукупність фондів грошових коштів, які складають специфічний страховий фонд, створений за допомогою страхування. Саме концентрація коштів у страховому фонді, що випливає з визначених його суттєвих ознак, є найважливішим принципом організації страхових операцій.

Основними функціями державного страхування, як і страхування в цілому, є ризикова, попереджувальна, збережна і контрольна. Головну роль відіграє ризикова функція, оскільки основне призначення страхування полягає у наданні грошової допомоги його учасникам у зв'язку з наслідками страхових випадків.

Попереджувальна функція стрямована на попередження можливості настання страхових випадків шляхом подальшого перерозподілу коштів страхового фонду у процесі фінансування попереджувальних заходів.

Змістом збережної функції є нагромадження у страховому фонді коштів у випадку страхування життя, що дозволяє реалізувати потребу громадян у страховому захисті досягнутого рівня життя.

Контрольна функція проявляється у конкретних відносинах сторін з приводу забезпечення мобілізації страхових платежів і суто цільового використання страхового фонду.

Державна форма страхування відображає відносини між державною страховою організацією і застрахованим. Ця форма страхування може здійснюватися як в умовах монополії держави на проведення всіх видів страхування, так і тоді, коли немає будь-якої державної монополії у сфері страхування.

На сучасному етапі спостерігається тенденція до розвитку недержавного страхування в Україні. Однак держава має пріоритет у здійсненні деяких видів страхування.

Державне страхування спрямоване на забезпечення формування і розвитку ефективно функціонуючого ринку страхових послуг, створення в Україні необхідних умов для діяльності страховиків різноманітних організаційно-правових форм, захисту інтересів страхувальників.