Фінансування закладів і програм соціального забезпечення неповнолітніх і молоді

Реферат

Соціальний захист позбавлених сімейного виховання дітей здійснюється в Україні спеціальними установами — притулками для неповнолітніх. Створення цих установ передбачено Законом України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх", а діяльність їх регулюється Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження типового положення про притулок для неповнолітніх і служб у справах неповнолітніх" від 09.06.97 р. № 565.

Притулок для неповнолітніх — це заклад соціального захисту, створений для тимчасового перебування у ньому неповнолітніх дітей віком від 3 до 18 років. Діти, які потрапляють до притулку, отримують необхідну медичну допомогу, забезпечуються одягом і харчуванням.

Діти можуть перебувати в притулку до 90 діб. Під час перебування дітей у притулку вивчається їх психологічний стан, умови життя і виховання у сім'ї, індивідуальні особливості розвитку, причини залишення ними школи, втечі з сім'ї тощо. Перебуваючи у притулку, діти можуть відвідувати школу, залучатися до роботи в притулку.

Працівники притулків проводять роботу із встановлення особи неповнолітнього. Коли особу дитини нарешті встановлено, приймається рішення про його подальшу долю: притулок сповіщає батьків про місцезнаходження дитини або порушує питання щодо позбавлення батьків батьківських прав, притягнення їх до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Таким чином, притулки для неповнолітніх є необхідними тепер закладами соціального захисту неповнолітніх, повернення їх до нормального життя.

Аналогічних закладів в Україні не існувало до 1996 року. Створення притулків розпочалося в 1997 році й тривало протягом 1998—1999 років. Таким чином, якщо кількість інших соціально-культурних закладів скорочувалася, мережа притулків зростала. Нині в Україні діє 81 притулок на 3482 місця. У деяких містах, населених пунктах виникли притулки на 10—15 місць при типовому притулку — 50 місць. Створення таких дрібних закладів не завжди доцільне. Тому слід упорядкувати мережу притулків для неповнолітніх шляхом ліквідації притулків з низькою завантаженістю та збільшення кількості місць у вже діючих.

Середня сума витрат по Україні в притулках на одну дитину становила в 2002 році 4,4 тис. гривень на рік.

Розрахунок коштів на оплату праці працівників притулків для неповнолітніх здійснюється на підставі типових штатних нормативів притулків для неповнолітніх, затверджених наказом Міністерства у справах сім'ї та молоді від 16.02.98 р. № 47/4, та розмірів посадових окладів працівників цих установ, затверджених наказом Міністерства праці від 29.07.97 р. № 59.

Прогнозна потреба в коштах на харчування, медикаменти та інші витрати розраховувалася виходячи з нормативів забезпечення підопічних будинків-інтернатів, оскільки такі нормативи для вихованців притулків для неповнолітніх не розроблені.

Обсяг витрат, який спрямовується на утримання притулків для неповнолітніх по кожному регіону, розраховується як добуток обсягу витрат, що спрямовується на утримання цих установ у цілому по Україні, і питомої ваги очікуваної кількості дітей у притулках за плановий період по регіону — у загальній очікуваній кількості дітей у притулках у цілому по Україні.

Обчислення витрат на утримання притулків для неповнолітніх здійснюються виходячи з витрат на типовий притулок на 50 місць з типовими штатами та нормативами.

Оскільки притулки для неповнолітніх є закладами обласного значення, тобто вони розраховані не лише на тих дітей, що проживають у певному регіоні, Бюджетним кодексом передбачено здійснювати їх фінансування з обласних бюджетів.

Зведений бюджет передбачає також кошти на забезпечення молодіжних програм і заходів. На 2001 рік на це в цілому передбачено 33,9 млн. грн., із них асигнування на здійснення заходів із державного бюджету — 18,6 млн. грн., із місцевих бюджетів — 15,4 млн. гривень.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді", Постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 1998 року здійснюються видатки на утримання Державного центру соціальних служб для молоді, у складі яких передбачені кошти на виплату заробітної плати працівникам центру, оплату послуг з утримання приміщень і обслуговування установ, відрядження, придбання інвентарю. Питома вага зазначених видатків становить близько 5 відсотків загального обсягу асигнувань державного бюджету на молодіжні заходи. На реалізацію молодіжних заходів, які здійснює зазначений центр, спрямовується близько 3 відсотків загального обсягу витрат із державного бюджету на галузь.

Видатки на централізовані молодіжні заходи здійснюються на підставі вищеназваного Закону України "Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді", а також Указу Президента України, якими були затверджені національні, державні програми шодо реалізації державної політики з питань становища молоді, сім'ї і дітей. До таких програм належать: Національна програма "Діти України" на 1996—2000 роки; Національна програма планування сім'ї на 1995—2005 роки; Довгострокова програма поліпшення становища жінок, сім'ї, охорони материнства і дитинства на 1992—2000 роки; Національна програма "Українська родина" на 2000—2005 роки; Програма запобігання торгівлі жінками та дітьми на 1999—2005 роки. Видатки на здійснення централізованих молодіжних заходів становлять щорічно близько 75 відсотків витрат державного бюджету на цю галузь.

Відповідно до указу Президента України "Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики" від 04.12.96 p., а також Закону України "Про молодіжні та дитячі громадські організації" фінансування програм і проектів молодіжних громадських організацій здійснюється через Міністерство у справах сім'ї та молоді України, а саме на виконання програм і проектів, що реалізуються УМАКО "Сузір'я" та Українським національним комітетом молодіжних організацій, виділяється щорічно близько 9 відсотків від загального обсягу коштів державного бюджету, передбачених на реалізацію молодіжних програм.

Показники, що приймаються для розрахунку обсягу фінансування програм, обчислюються виходячи із затверджених чинним законодавством норм, прогнозних цін і тарифів, із кількості молодіжних установ, заходів, які здійснюють державні органи у справах сім'ї та молоді, затвердженої штатної чисельності.

За економічною класифікацією видатків молодіжні програми, що фінансуються з державного бюджету, розподіляються за такими напрямами:

— спрямування коштів на заробітну плату з нарахуваннями — близько 3 відсотків загального обсягу витрат;

— на придбання предметів постачання і матеріалів — 0,5 відсотка витрат;

— на оплату послуг з утримання приміщень і обслуговування установ — 2,9 відсотка;

— на трансфертні виплати — 9,7 відсотка;

— на реалізацію державної політики стосовно становища молоді, жінок і дітей — 84 відсотки до загального обсягу витрат галузі, що враховуються в державному бюджеті.

У видатках місцевих бюджетів на забезпечення молодіжних програм і заходів, утримання установ галузі більше третини коштів спрямовується на розвиток мережі центрів соціальних служб для молоді, підліткових клубів. Обсяг видатків місцевих бюджетів на молодіжні програми і заходи становить понад 32 відсотки витрат на галузь, а 35 відсотків коштів передбачається на забезпечення функціонування чинної мережі установ місцевого підпорядкування.