Інші фонди цільового призначення

Реферат

У разі нестворення робочих місць відповідно до нормативу або якшо працевлаштовано інвалідів менше, ніж передбачено нормативом, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності повинні відраховувати до фонду цільові кошти для створення робочих місць та здійснення заходів щодо соціальної та професійної реабілітації інвалідів. Розмір внесків визначається середньою річною заробітною платою на підприємстві за кожне нестворене робоче місце. Щорічний обсяг таких внесків складає близько 50 млн. грн. Згідно із законодавством ці кошти спрямовуються виключно на створення різних центрів реабілітації інвалідів, а також на їх працевлаштування.

Центри соціально-трудової реабілітації є важливою складовою програми соціального захисту інвалідів. Тут вони проходять адаптацію, навчання, стажування і т. п. 60 відсотків коштів, що надходять від підприємницьких структур, фонд спрямовує саме на організацію і підтримку таких центрів, а 40 відсотків — на створення робочих місць.

Кошти, що виділяються на створення робочих місць, видаються у вигляді безпроцентних кредитів підприємствам, які можуть організувати робочі місця для інвалідів. Заявки на одержання кредитів із фонду розглядаються колегіально представниками фонду, Міністерства праці і соціальної політики, а також громадських організацій інвалідів. При позитивному рішенні між фондом і позичальником підписується відповідний договір, в якому останній зобов'язується використовувати кошти за цільовим призначенням, повернути кредит в обумовлені строки і в обов'язковому порядку працевлаштувати інвалідів. Підприємствам, які одержали безпроцентні кредити із фонду, забороняється звільняти інвалідів, а у випадку смерті інваліда належить працевлаштувати іншого.

Кошти фонду використовуються суто за цільовим призначенням, здійснення комерційної діяльності не дозволяється.

Фонд охорони навколишнього природного середовища. Основна мета створення фонду — концентрація коштів для фінансування природоохоронних заходів, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення. Фонд існує з 1991 року. Він не має статусу юридичної особи, розпорядником його коштів є Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки. Фонд діє на державному, обласному і місцевому рівнях. Нині нараховується близько 1,5 тисячі підрозділів фонду. Коштами місцевих підрозділів фонду розпоряджаються місцеві державні адміністрації.

Джерелами формування фонду є:

— збір за забруднення навколишнього природного середовища;

— штрафи за порушення норм і правил охорони навколишнього середовища;

— добровільні внески і пожертвування підприємств, організацій, громадян.

Основним джерелом є збір за забруднення навколишнього природного середовища, який встановлюється за:

— викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

— скиди забруднюючих речовин у водні ресурси і підземні горизонти;

— розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

Ставки збору запроваджуються урядом Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування на підставі лімітів викидів та скидів забруднюючих речовин і розміщення відходів, а також нормативів плати за них.

Ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України у формі видачі дозволів на викиди і скиди строком на 5 років.

Об'єктами обчислення збору є:

— обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього об'єктах для стаціонарних джерел забруднення;

— обсяги фактично спожитих видів пального, через використання яких утворюються забруднюючі речовини — для пересувних джерел забруднення.

Нормативи збору встановлюються Кабінетом Міністрів України як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин та розміщених відходів. За викиди пересувними джерелами забруднення нормативи збору встановлюються залежно від виду пального та транспорту.

За понадлімітні обсяги викидів/скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів, а також при відсутності у платника затверджених лімітів збір обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі.

Суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року як добуток затверджених лімітів, фактичних обсягів викидів, нормативів збору, коригувальних коефіцієнтів.

Загальна сума збору визначається як сума збору в межах ліміту і за понадлімітні викиди, враховуючи названі чинники.

Збір перераховується платниками у співвідношенні: 30 відсотків — до державного бюджету; 70 відсотків — до місцевих бюджетів.

У подальшому збір розподіляється між фондами охорони навколишнього природного середовища у складі відповідних бюджетів:

— до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється в складі державного бюджету — 30 відсотків;

— до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів;

— до відповідних місцевих фондів, що утворюються у складі міських, сільських та селищних бюджетів.

Бюджет фонду в останні роки складає в середньому близько 50 млн. грн. Цих коштів явно недостатньо для фінансування екологічних програм і проектів. За оцінками вчених економістів бюджет фонду повинен складати як мінімум 500 млн. грн. Проблема фінансового дефіциту фонду посилюється ще й тим, що кошти фонду часто використовуються не за призначенням, чому сприяє ряд факторів: по-перше, фонд не має чітко визначеного розпорядку коштів; по-друге, величезна кількість місцевих фондів призводить до розпорошення коштів; по-третє, місцеві підрозділи фонду часто використовують зібрані кошти не на поліпшення екологічної обстановки в регіоні, а на різного роду соціальні виплати (погашення заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій, допомоги тощо). Отже, виникла нагальна потреба реформування системи фінансування охорони навколишнього природного середовища.

Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки розроблено відповідні проекти, які передбачають, що Фонд охорони навколишнього природного середовища має формуватися за рахунок двох основних джерел: збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також зборів за використання природних ресурсів. Замість численних екологічних фондів передбачається створити на загальнодержавному рівні Національний екологічний фонд, на регіональних же рівнях залишити тільки республіканський Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський екологічні фонди. Це дозволить ефективніше використовувати кошти фонду і фінансувати виключно пріоритетні екологічні проекти. Причому кошти на реалізацію таких проектів передбачається виділяти у вигляді пільгових кредитів, тобто на поворотній основі.