Державне регулювання фондового ринку

Реферат

Основними напрямами здійснення державного регулювання ринку цінних паперів є:

— формування державної політики та створення умов для розвитку фондового ринку в Україні (реалізація єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперш та їх похідних; створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства, гарантування прав власності на цінні папери, захист прав учасників фондового ринку);

— створення рівних умов для всіх учасників ринку та запобігання створенню монопольних ситуацій (забезпечення рівних можливостей для виходу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів, запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів);

— інформаційне забезпечення ринку (надання учасникам ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів);

— контроль за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів;

— експансивно-інтеграційний напрям (інтеграція у європейський та світовий фондові ринки).

Закон передбачає такі основні форми здійснення державного регулювання на ринку цінних паперів:

— правничо-нормативна форма (прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперш, регулювання випуску та обігу цінних паперів та обов'язків учасників ринку цінних паперів, створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів);

— система ліцензування та спеціальної реєстрації (видача спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю, заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності спеціального дозволу (ліцензії) на цю діяльність і притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством, реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформування про випуск (емісію) цінних паперів);

— безпосередній контроль за діяльністю учасників ринку (контроль за достовірністю інформації, що подається контролюючим органам емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформування про випуск цінних паперів, контроль за дотриманням антимонопольного законодавства на ринку цінних паперів, контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів, та ін.).

Закон "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" насамперед зорієнтований на здійснення превентивних та контролюючих заходів і не визначає функцій держави, спрямованих на формування державної політики та створення умов для прискорення процесу формування фондового ринку.

Згідно із цим законом основним державним органом, що здійснює державну політику на ринку цінних паперів, є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Цей орган підпорядкований Президенту України і підзвітний Верховній Раді України. Основними завданнями Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку є:

— формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку й функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;

— координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних;

— здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, дотримання законодавства у цій сфері;

— захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;

— сприяння розвитку ринку цінних паперів;

— узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.

Таким чином, ДКЦПФР має достатні повноваження для виконання функцій, що покладені на неї. За роки існування цієї комісії ситуація на фондовому ринку поліпшилася. Зокрема, ДКЦПФР була створена система розкриття інформації, розроблені нормативні документи щодо надання повнішої та достовірнішої інформації для акціонерів й інших інвесторів через систему регулярної звітності підприємств та надання особливої інформації, реєстрації випуску цінних паперів, звітності професійних учасників фондового ринку. Також була певним чином урегульована законодавча невизначеність щодо похідних цінних паперів шляхом прийняття положення ДКЦПФР "Про випуск та обіг фондових деривативів" і запроваджена процедура ліцензування й постійного контролю за діяльністю фінансових посередників. Була проведена значна робота зі створення інфраструктури ринку та захисту прав інвесторів — нині в Україні діє депозитарій Міжрегіональна фондова спілка, який обслуговує більш як 100 емітентів.

Треба зазначити, що функції регулювання та контролю виконуються ДКЦПФР у більш-менш достатньому обсязі, однак необхідно прискорити формування й реалізацію державної політики розвитку інформаційного забезпечення та інтеграційних процесів.

Державне регулювання фондового ринку також здійснюється опосередкованими методами, до яких, зокрема, належить податкове регулювання. Можна виділити два основних напрями державної податкової політики на фондовому ринку:

1) податкова політика щодо інвестиційної діяльності на фондовому ринку;

2) податкова політика щодо спекулятивної та посередницької діяльності на фондовому ринку.

В чинному податковому законодавстві база оподаткування не передбачає поділу на інвестиційну та спекулятивну діяльність. Це призводить до зниження інвестиційної активності потенційних учасників фондового ринку. Слід зазначити, що в законодавстві більшості розвинутих країн є чіткий поділ інвестиційної та спекулятивної діяльності на фондовому ринку. При цьому інвестиційна діяльність значно менше оподатковується.

На сьогодні однією із важливих проблем, що заважають розвитку фондового ринку, є наявність подвійного оподаткування доходів інвесторів (в разі отримання дивідендів — перший раз як прибутку акціонерного товариства і другий раз як прибутку інвестора). Одним із перших кроків на шляху вирішення проблем подвійного оподаткування є прийняття Закону України "Про інститути спільного інвестування (корпоративні та пайові інвестиційні фонди)", який розроблено і подано на розгляд Верховної Ради.

У процесі формування фондового ринку важливе значення має державне забезпечення розвитку інфраструктури фондового ринку. З цією метою ДКІДПФР було створено Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України, яке є державною установою, створеною при Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку з метою організаційного, технічного та ресурсного забезпечення реалізації повноважень комісії в сфері регулювання ринку цінних паперів та розвитку інфраструктури фондового ринку України, зокрема з метою забезпечення створення та функціонування Національної депозитарної системи та інших елементів інфраструктури фондового ринку України.

Основним завданням агентства є забезпечення реалізації програми комісії, яку створено на виконання Концепції функціонування та розвитку фондового ринку України щодо створення та функціонування інфраструктури фондового ринку.

В цілому державне регулювання фінансового ринку повинно відбуватися на основі концепції (програми) розвитку, яка б враховувала основні стратегічні аспекти його розвитку.