Бюджетна класифікація

Реферат

— державне управління;

— міжнародна діяльність;

— фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу;

— національна оборона;

— правоохоронна діяльність і гарантування безпеки держави;

— освіта;

— охорона здоров'я;

— соціальний захист і соціальне забезпечення;

— житлово-комунальне господарство;

— культура і мистецтво;

— засоби масової інформації;

— фізична культура і спорт;

— промисловість та енергетика;

— будівництво;

— сільське господарство, лісове господарство, рибальство і мисливство;

— транспорт, шляхове господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика;

— інші послуги, пов'язані з економічною діяльністю;

— заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення;

— охорона навколишнього природного середовища і ядерна безпека;

— попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій і наслідків стихійного лиха;

— обслуговування державного боргу;

— державні цільові фонди;

— видатки, не віднесені до основних груп.

Бюджетна класифікація чітко розмежовує видатки за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками. Такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету й забезпечити єдиний підхід до всіх отримувачів коштів із точки зору виконання бюджету.

Видатки за економічною класифікацією поділяються на поточні й капітальні. Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товари чи послуги, або невідплатними (односторонніми). При цьому видатки не включають у рахунок погашення державного боргу платежів, які класифікуються як фінансування.

До поточних видатків належать такі групи видатків, як видатки на товари і послуги, виплата відсотків, субсидії й поточні трансфертні виплати.

Видатки на товари і послуги включають оплату праці всіх працівників бюджетних установ і організацій за встановленими посадовими окладами, ставками або розцінками без урахування податків і внесків, а також нарахування на заробітну плату працівників цих установ.

До групи видатків на товари і послуги належить придбання всіх предметів і матеріалів, крім капітальних активів. Сюди включається закупівля матеріалів, канцелярського приладдя, предметів для поточних господарських потреб і потреб, безпосередньо пов'язаних із профілем діяльності установи (організації), продуктів харчування, медикаментів, перев'язувальних засобів, придбання книг, періодичних видань для бібліотечних фондів тощо.

Зазначена група видатків включає видатки на відрядження (оплата проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень, на курси і в навчальні заклади, на сесії, семінари, наради, конференції); видатки на оплату послуг з утримання бюджетних установ (орендна плата, транспортні послуги, послуги зв'язку, поточний ремонт будівель, споруд, обладнання та інвентарю); видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв (оплата теплопостачання, водопостачання і водовідведення, оплата електроенергії, оплата природного газу, оплата інших комунальних послуг); витрати на наукові дослідження й розробки, витрати щодо реалізації державних багатоцільових та інших програм.

До групи видатків на виплату відсотків відносяться платежі за користування грошовими позиками. Ці платежі відрізняються від виплати основної суми боргу, яка класифікується як фінансування, а також від комісійних зборів, що виплачуються за сприяння в розміщенні боргових зобов'язань.

Субсидії і поточні трансфертні виплати включають усі невідплатні державні платежі, які не підлягають поверненню і передбачаються на поточні цілі. Під субсидіями розуміються всі невідплатні виплати установам, організаціям, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі. Трансфертні платежі є невідплатними й безповоротними і не передбачають придбання товарів чи послуг, надання кредиту чи виплату в погашення боргу.

Капітальні видатки включають витрати на придбання основного капіталу (придбання обладнання і предметів довгострокового користування, термін служби яких перевищує один рік); капітальне будівництво (будівництво житла, виробничих об'єктів, об'єктів соціально-культурного та побутового призначення); на створення державних запасів і резервів; придбання землі й нематеріальних активів; капітальні трансферти для придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов'язаних із пошкодженням основного капіталу; нерозподілені видатки (видатки з резервних фондів Кабінету Міністрів, фондів непередбачених видатків Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних і місцевих адміністрацій, виконкомів місцевих рад), а також на кредитування з вирахуванням погашення (тобто надання кредитів з вирахуванням сум повернення кредитів).

Відомча класифікація видатків являє собою групування видатків за головними розпорядниками бюджетних коштів. У 1999 році серед 173 головних розпорядників було 22 міністерства, 32 державних комітети, 5 академій наук і 5 вищих закладів освіти, 11 творчих спілок тощо.

Класифікація фінансування бюджету поділяється на дві частини: 1) фінансування за типом кредитора; 2) фінансування за типом боргового зобов'язання. В кожній з них виділяється фінансування за рахунок як внутрішніх, так і зовнішніх джерел.

До внутрішнього фінансування за типом кредитора належать позики за рахунок коштів бюджетів інших рівнів і державних цільових фондів; позики Національного банку України; позики комерційних банків та інше внутрішнє фінансування.

До зовнішнього фінансування бюджету відносять позики, надані міжнародними організаціями економічного розвитку; позики, одержані від урядів іноземних держав; позики, надані іноземними комерційними банками, та інше фінансування.

Фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання містить інформацію про випуск і погашення короткострокових і довгострокових облігацій, векселів, як внутрішніх, так і зовнішніх.

Класифікація державного боргу відображає структуру внутрішнього і зовнішнього державного боргу, який розрізняється за типом кредитора і за типом боргового зобов'язання.