Видатки на охорону водних, земельних, лісових ресурсів та збереження природного заповідного фонду

Реферат

Головними завданнями з охорони і раціонального використання водних ресурсів є захист населення, продуктивних земель і народногосподарських об'єктів, зменшення збитків від руйнівної дії паводкових вод, а також створення сприятливих умов для соціального розвитку населених пунктів у паводконебезпечних районах, державне управління водними ресурсами, виконання моніторингу поверхневих вод та забезпечення якості водних ресурсів, забезпечення функціонування мережі гідрометеорологічних спостережень для своєчасного складання і доведення прогнозів і попереджень про можливі затоплення паводками, здійснення заходів щодо запобігання шкідливій дії паводкових вод.

Негативні наслідки повеней і паводків проявляються на 27 відсотках території України (165 тис. кв. км), де проживає майже третина населення. Найбільшої шкоди від цього стихійного лиха зазнають гірські і передгірські райони Карпат, Полісся, придунайські і придніпровські землі, а також Донбас. Середньорічні збитки тільки по Закарпатській області становили у 1996—1997 роках — 16,5 млн. грн., 1998 році — 350 млн. грн.

За останні роки в Україні набули широкого розвитку процеси підйому ґрунтових вод, що призвело до підтоплення значних територій як сільськогосподарського використання, так і населених пунктів. Насамперед це стосується південно-східного регіону України.

З метою захисту населення, продуктивних земель і господарських об'єктів, зменшення збитків від руйнівної дії вод Кабінет Міністрів України постановою від 26 січня 1994 року № 37 затвердив комплексну програму проведення протипаводкових заходів на 1994—2000 роки. За вказаний період необхідно було здійснити роботи з будівництва захисних дамб довжиною 316 км (фактично було побудовано тільки 196 км), відповідно з берегоукріплення — 188 км і 77,9 км, з регулювання русел рік — 518 км і 284 км.

Обсяги видатків бюджету на ці заходи на 2001 рік дозволять забезпечити введення в дію 19,8 км захисних дамб, відрегулювати 63 км русел річок та водоймищ, провести берегоукріплення 17,3 км та інші заходи відповідно до завдань Комплексної програми захисту від шкідливої дії води сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001—2005 роках та прогнозу до 2010 року.

Видатки бюджету на охорону і раціональне використання земель спрямовуються в основному на створення протиерозійних споруд та рекультивацію земель на еродованих ділянках. При цьому значна увага буде приділена виконанню цих заходів в Закарпатті. У 2001 році за рахунок коштів державного бюджету буде створено протиерозійні споруди загальною вартістю 3,2 млн. грн.

Видатки бюджету на створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг спрямовуються на підвищення лісистості території, запобігання ерозійним процесам, зменшення впливу засух, суховіїв, вітрової та водної ерозії грунтів, поліпшення навколишнього природного середовища.

Видатки на охорону і раціональне використання мінеральних ресурсів призначаються на вивчення режиму підземних вод, екзогенних процесів, картування забруднених територій, радіологічних досліджень та інших заходів, пов'язаних з еколого-геологічним моніторингом. Виконання цих робіт має дуже важливе значення для оцінки впливу зазначених факторів на геологічне середовище і своєчасного вжиття заходів до захисту об'єктів народного господарства від активізації екзогенних геологічних процесів, які посилилися в останні роки, а також захисту підземних вод від виснаження та забруднення.

З метою збереження природного заповідного фонду була прийнята Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні від 29 вересня 1994 року № 177, яка передбачає поліпшення умов для збереження територій та об'єктів природного заповідного фонду як національного надбання, забезпечення подальшого науково обгрунтованого розвитку заповідної справи в Україні до 2005 року на основі визначення її соціального, економічного та екологічного значення для економічного зростання та блага народу України.

Кошти державного бюджету на заходи щодо збереження природного заповідного фонду спрямовуються передусім на утримання новостворених за Указами Президента України в 1998—2000 роках заповідників та національних парків.

Для забезпечення функціонування установ природного заповідного фонду необхідно ширше залучати позабюджетні кошти. В подальшому доцільно призупинити створення нових заповідників і національних парків за відсутності коштів на їх утримання.