По-четверте, на відміну від стабільних і рівномірних доходів бюджету від податку на додану вартість, надходження від акцизного збору є меншими за обсягом і найбільш ризикованими за показником стабільності надходжень. По-п'яте, акцизний збір порівняно з податком на додану вартість є відносно соціально справедливішим, зважаючи на те, що споживаються підакцизні товари переважно найзабезпеченішими верствами населення. Крім зазначеного, важливим аргументом на користь застосування акцизного збору можна вважати можливість регулювання за допомогою диференціації ставок рівня рентабельності підакцизних товарів і врахування змін, які мають відбутися на споживчому ринку внаслідок введення чи підвищення ставок цього податку. Акцизний збір в Україні було запроваджено Законом України "Про акцизний збір" від 22 грудня 1991 року. Однак через недостатню опрацьованість цього документа він був замінений Декретом Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 18.11.99 p., який зі змінами і останніми доповненнями діє до цього часу. Згідно зі статтею 1 зазначеного декрету акцизний збір — це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягується з них під час здійснення оборотів із продажу (інших видів відчуження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересиланні) таких товарів (продукції) на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів. До платників акцизного збору належать: — суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) — виробники підакцизних товарів (послуг) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини; — нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їхні постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством; — будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територіїо України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій; — фізичні особи — резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах чи вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визнані митним законодавством; — юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів. Об'єктом акцизного оподаткування є: — обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою; — обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів із реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарш), а також для своїх працівників; — митна вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи із частковою оплатою. Акцизний збір обчислюється за ставками у відсотках до обороту з продажу: — товарів, що реалізуються за вільними цінами, виходячи з їхньої вартості за цими цінами без урахування акцизного збору, без податку на додану вартість; — товарів, що реалізуються за державними фіксованими та регульованими цінами, виходячи з їхньої вартості за цими цінами без урахування торговельних знижок, а також сум податку на додану вартість. При закупівлі імпортних товарів (продукції) оподатковуваний оборот визначається виходячи з їхньої митної вартості. При визначенні вказаної вартості іноземна валюта перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації. Акцизний збір обчислюється також у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України. Щодо існуючих пільг з акцизного оподаткування, то в Україні акцизний збір не справляється при реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту. Не підлягає оподаткуванню також оборот із реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких проводиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України; спирту етилового, що використовується на виготовлення лікарських засобів і ветеринарних препаратів. Інша група пільг стосується функціонування вільних економічних зон. Наведені види пільг з акцизного збору мають на меті стимулювання надходжень валюти, сприяння розвитку медичної галузі, розв'язання деяких соціальних проблем. Розглядаючи акцизи в системі інструментів фіскальної політики держави, слід зазначити, що, незважаючи на досить незначний досвід їх використання, в Україні впродовж останніх років цьому виду податку на споживання (поряд із податком на додану вартість) відводиться дедалі більша роль у формуванні доходів зведеного бюджету та в регулюванні окремих сегментів ринку. Аналіз взаємозв'язку динаміки справляння акцизного збору та зміни відповідних ставок оподаткування дає змогу зробити висновок про наявність негативного впливу останнього фактору на перший. Як можна було переконатися з наведених в таблиці даних, підвищення податкових ставок, яке в своїй основі мало за мету адекватне збільшення бюджетних надходжень, викликало обернену реакцію реальної економіки. Практика подолання негативних наслідків запровадження високих ставок у попередні роки свідчить, що нарощування обсягів виробництва, збільшення відповідних надходжень до бюджету та скорочення масштабів нелегального ринку можливі за умови приведення розмірів податкових ставок у відповідність із купівельною спроможністю споживачів. Загальне коло питань щодо вдосконалення акцизного оподаткування, які сьогодні та в найближчій перспективі мають бути вирішені в Україні, охоплює такі: впорядкування переліку підакцизних товарів; визначення розмірів ставок акцизного збору; рівень диференціації акцизних ставок у межах однієї групи підакцизних товарів; порядок зміни податкових ставок та одиниця виміру; встановлення співвідношення між акцизним збором і податком на додану вартість; скорочення пільг. |